| Сторінки (20/1928): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
«Ти йди за Мною!» (Ів 21,22)
Не оглянься
поклавши
руку серця
у Руку
і на муку
не оглянувшись
сіль солодку живу
назад не розплескавши –
й з Богом завши…
no koment
лиш безсмертя живе -
із Руки написавши!
Мир Христовий –
Любов -
в день вбіга
золотиста
у замші
11.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861338
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.01.2020
Боже, торкай!
найбільший рай
з любовію
любов несе!
серцям — співзвуччям і гармонією,
Душе Святий, єднай —
і всіх і все!!
Боже, торкай!
Бо Ти безмежний
і безмежне знаєш
Давид вступив
й струни сердець
і струни душ
ще пощипаєш
бо Ти впізнав що гоже
перекладіть свої стежки
на Божі...
Із п’ятого століття
з двадцятого століття
серця великі і скрушенні
серця милі
ледь часточку тональності зміню —
не в різнобій з монастирів і авеню
Дух поєднав серця в політті
що люблять дати і прийняти
поміч саме із цеї хвилі!..
дух забивається
і — німота
як потрапляю
в Твою, Боже! милість
13.01.2020,
день,
свято Меланії Римлянки, щедрої
в духовній і матеріальній допомозі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2020
Незабутньому Миколі Лучкіну, пілоту,
що після смерті — у сні просив жертвувати
на сорокауст йому (і не тільки мене одного)
з любов’ю присвячується
Не заморожуйте Бога
й мене
сьогодні—
Богу не холодно.
Не заморочуйте
мене в сьогодні
бо як у серці
Бог не став —
без тіла й поготів
душа є у краю
холоднім!
Я Лучкіну Миколі
к сорокаустам добавлять
не перестав:
сам попросив...
душа компанії,
перст помочі — як всякий Миколай,
попав в холодний
крайньо гарний край,
та ось же — недостатньо був
в Серці
Христа!
Огне Ісусе!! нам допомагай...
13.01.2020, ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861146
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 13.01.2020
* * *
в солодкій солі я
хто ж ходить по наводках
хто раз в Великдень
два - в Миколая
з автомобіля автомобільна і
походка…
з автомобіля - та не я
мені близько народна солія
чи колія
не відаю
в солодкій солі
я…
11.01.2020, ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2020
* * *
Ангельська милість
дружини моєї
ангельська
щоб не було образи чиєїсь
прямо як...
з Центру посланниця
як тезаурус
як продвигнена нею
поезія ця
Тезаурус серця
чийого
з Вас бачить
світ?
світ — трясеться?
і траури?
Розпишіться: це є
бо у Вас черстве серце...
З чиєю дружиною?
таки з своєю дружиною
бачить — вас —
Бог...
що це за солією?
09.01.2020, траур
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2020
* * *
Назару і Лесі Романюкам
вдячним серцем присвячую
Ангелом бачити —
це треба ангелом стати
Білі сосуди дерев —
їм до ранку стояти…
Білий лапатий
сніг сіється з неба
лапатий, —
Тепло у хаті.
Й тепло — де хата.
Бачить ягнятком —
то треба ягнятком ще стати
Лагідним-лагідним — і розчинитись
в Дитяті…
Сходять ангельськи білі сніжини!
Бог став людиною.
06.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860723
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 09.01.2020
Служба Степана
Першомученикові
святому Степану
присвячується
Свідчення Стефана є плодом Воплочення.
Слово Боже ожило в ньому, Воно свідчило
його устами Істину спасіння.
Тільки навкруг — глуховато…
Ще і небо на ваті.
Полум’яная мить — першизна!
Першомученик —
те і впізнав!
Ангел! Ангел —
ще ніби нічого —
вниження слова!
від Слова-Бога!!
Сяйте, сяйте, глаголи!
Сяйте,
йдучі глаголи!
Навіть кинуть додолу!
Той Огень їм не взнати —
ніколи…
Юний, сяє! святий! Степан!
Киньте камінні серця —
В світ як в барабан!
Першизна…
Кров’ю святою.
Пізнав!
09.01.2016, свято першомученика Степана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860722
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 09.01.2020
* * *
«Усвідомте це — що вам
дарують*»
Нова вість
приходить в тьму —
старую.
І питання —
і народить тьму новую.
«Знали б ви —
ЩО
вам дарують».
І люди кудись кочують
і зорі — кудись
змандрують.
І царки хотіли б бачити —
й не бачили
І не чули те,
що ваші вуха
чують
27.12.2019
* - від Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860566
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2020
* * *
1
а я народився з безстрашшям
мо’ Бог мене мав й душу сватав
а я народився з безстрашшям
на першому місці
це й в сатвах
Христове Різдво — ось дива
найперше страх смерті вбива
як є вічні мощі — слова
поезія — неба
поезія — зрощень
поезія — промінь — поезія — площа!
поезія страх що у світу вбива!!
а Він в новім тілі прийде — це Любов
вона в досконалих без страху бува
вона і без слів а серцЕ — ожива
німі та й без слів —
чомусь чутно й в словах!
Ось — знов!
06.01.2020,
на Вілію
2
Аж зашарієшся вночі —
від щастя,
що є Христос!
і перший день Різдва з причастям!
07.01.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860565
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.01.2020
* * *
розшкаралущилась нестрічність —
небуттєвість
пелена терпко пахне —
несуттєвість...
тож я
по милості
усередині
там
де може буть народження Христа
а може там
де слід від чересла
а може слід
служіння ремесла?..
05.01.2020,
після Літургії
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860477
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.01.2020
* * *
Молитва й хрест —
кучері
й хмари
розсувають
кожен дає —
лиш те
що має
Якщо Вас на Вілію
осінить
це Бог враз полюбив
чим мав —
тим осінив
молитва й хрест —
недобрі хмари
розганяють!
Бо Бог — добро й любов...
«А як це скучно» — скажуть,
а Він все ж
думочок кучЕрі — розсуває...
а це тільки задуматись углиб
опрощення буває
полегшення
розчесаність у краї!
трепет раїв
06.01.2020,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860476
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.01.2020
Бо в правді все діло —
ану як я вихлюпну серце!
ану як я вихлюпну серце
серце на небо іще
не готове
аби воно
зачервоніло...
і якось спіткаюсь
і каюсь
бо й каві
слід мовить
ту милість правди —
щоб кава не почервоніла!..
бо й кава теж
неясність прогнала б із тебе —
в каві є теж тайне діло...
31.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859871
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 31.12.2019
а потім плачуть
у серці глибокім
ледь змивши
недільки й фамільки...
і тільки —
постільки поскільки...
й ледь сонце зачне підсуватись
і як сніг є
й користуватися — не
користуватись?
так жити — ніби не
жити?
а тільки —
постільки поскільки
а лик світлий неба прийде —
пасувати
звичайним очам —
і очі округлі — до Різдва — в недільки...
ледь Вічність вцілує
діла й — календар
настільний
речам підсуватись
користуватись — ніби не
користуватись
а лише як
повільно
гріє дух
а не сонце
не царські палати
а Ісус йде
йде Бог —
милувати
й цілувати
усміхатися
ся рождати!!
День — благий в музиці...
і чого стоять
музи ці
30.12.2019, світлий ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859823
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 31.12.2019
* * *
і це — сталось — взяло
в ту країну
де Вас не було...
о!! лиш вискочи
з серця —
вся роля імли!! — і країна імли
ну так
Ви ж
не були...
Не були.
Майте —
добре Вас любить з імли
та лихе ще й чекає — з імли!..
30.12.2019,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859746
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 30.12.2019
* * *
терпляче й нагально й оклично —
ті змісти що в Вічності —
тебе це вестиме в дотичність —
етично чи над-етично
Бог практик
Бог більший — практично
Бог вкаже практично
чи ти є в смиренні
шукати послані всі змісти
пред Богом незмірним і ревним
пред Богом Незмінним (!)
і ревним
пред Богом що крайній —
і перед людьми що без світла і раю
сховались — зі страху
що знають кущі і дерева!..
що рік Бог
а: богообіцянки як і дари — невідкличні!!
й це — Вічність...
30.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859744
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 30.12.2019
Правда Христова
* * *
Спасителеві всіх і всього
з любов’ю присвячується
З’являються й щезають
часу плини
у серці молодім
орлинім
Щезають бо то в Бозі
часу впливи
бо Вічність
в молодеє влине...
Бо в Бозі ліпша
довша перша ж мить
то ліпше Спаса кликать
в Ньому жить
25.12.2019,
Різдво Христове, майже в мені вже
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859303
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.12.2019
* * *
а як любов —
то відійди від таці
солодкі —
не інструментації!
солодка!! — ювеліра
Праця...
людину всі їдять
а любиш — ти — її!..
солодка (о!!!) любов
чиї
ми діточки
чиї??
Господнії, Господнії!!
солодкі й карасі
у течії
помисли-мислі щезли і — у Бозі ми
солодко-годнії
26.12.2019,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859302
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.12.2019
* * *
Преподобному Прохору Лободнику
з Ближніх печер
присвячується з любов’ю
У мені направду
і не було гіркоти
Бо як дуже з Богом —
то солодкі Бог, повітря
й ти
і як йдете
то дорогою
нізвідки —
Бог повітря золотить...
То й теперішність! —
Бог серце молодить...
24.12.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Св. Миколаю, всесвітньому правдисту, присвячую
Миколай — він не вицезарювався
він —
творив арки…
любові архи-арки
коротше: всяка твар є
а як не має пари...
сил не трима
бо арки нема...
Він —
не спеціально шукав Арія!
Той — міг наштрикнутись й на кадмій
ні слухом ні духом про обох
однаково не знаючи кадмія і Миколая.
Ця єретична насолода плистких пут!
А тут Миколай — нерозмінний пункт!
Застовпую це тут.
Миколай не вважав себе, що він — пуп.
Не вистачало збору тільки серця золотого.
Здивуються бажаючі поїсти
місто в селі
село в місті
село в передмісті:
золото серця — знов нерозмінний пункт
Миколай — гут
Гітлер капут
Миколай — нерозмінний пункт
14.9.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2019
Маю легке враження — уникну педагогіки... а основне — педагогіка уникне мене. Перехрестіться.
Просто «впав на закрилки» св. Миколаю, і ми обидва — в пілотажі небеснім. І він, і я — як бачите, в свому роді, якось... А відштовхуватись найважливіше від важкого — і дружно.
Мовлять: прийде такий-то, — зразу ж важко. Церковний чи ні — чи тоді не однаково?
А є А; велика людина: вже важко: що є А? і направду що «є»? є — якщо не літає духом, душею і тілом?
Звідки легкість? — від професіоналізму, вже непомітного... одухотвореного, — що несе дух.
І дух оживляє: легко і просто; дотепний — доторканням пролітає — св. Миколай!
І щоб пізнати — треба те (д е щ о) полюбити. Пізнати — полюбити. Небо — небо. Дух — дух.
Св. Миколая — таки його.
Політ — політ.
І я легко махаю моїм, улюбленим, тим, що «в шахті» — і несуть найбільший смисл людини та не втрачають ні титли, ні дрібки.
Це Костенко Ліна, Ольга Сєдакова, Клим і Ковалевич Сергій — «Ти хоч літай повище і не опускайся до нас сюди, в «шахту»!». Просять. Так? Мистецтво не має бути поміче-ним.
Любов Миколая! любов Миколая до Неба і до мене: від мене ж — до 46 млрд світлових років континіуму: по нім легкий на руку Миколай порозкидав мощі поета: його слова ще й славу натхненниці Богоматері — заквітчані поезії, всякій важкості протилежність.
(Що ж, нема відстаней в духові — це духа перша власти-вість, а друга: розділяючись, не зменшується й нічого не втрачає, по-третє — він водночас є у багатьох місцях).
Христос в Миколаї: не впадіть у релігійну важкість хоч ісламу, важкий бо — занудизм і нудизм! Бо світ одне натепер болото, засмоктує вас, а хто ж почує і загориться — і полетить?! Земність, літера — важкість; дух — легкість, легкість вічного в професіоналізмі всього!
«Царице, як нема в серці
меду — не скажеш...»
Як я люблю Миколая! — андрогінно дітки летять, крилатими блискавками...
Слава Христу.
В суфіїв є занудне розототожнення з мисленням побуто-вого — і можливо на висотах мигне кудись Миколай святий...
А Миколай? Що ще за докази за Христа? — Легкість Миколая! всі релігії чіпляються за Миколая, так само і язичники. Нема відстаней серцю-духові в Миколая: нема занудливості-заангажованості! Нема важкості заангажованого богослів’я, що веде в смерть...
Св. Миколай — світло і легкість пропонує, те, що люблять всі! Весело і просто.
Сміх і радість, політ-легкість. Легкість аж до дотепності — що я кажу? — просто тепність. (Тепер і тут — і вічні).
Легкість! — оживлення духом — і рай!
Випереджує — весь світ!
Попередить — і сміється. Вас іскрить.
Чуда і крилатість!
Забудьте важкість.
Грунт вже став болотом. Все топиться в болоті. Легко пролітати віруючим — з Миколаєм.
Політ — політ.
Небо — небо.
Любов його — і любов ваша.
Богородиця — Центр із Христом.
Хто з Миколаєм — найцентральніший.
Іншим — пощастить інакше.
Провінція — аж не продихнути.
Легше, знаходячи, подавати геніальні худобрази, аніж казати «світова світська література», яка є небезпечною.
Бо легше з Христом і світлістю Його, аніж знайти худоправдання для світу.
Легше бути викраденим святим Миколаєм! і блаженство — особливо коли контрабандно повзеш-тягнеш вибухові скарби часу — через нейтральні смуги — у вічність.
На нейтральних смугах — особливої краси діти поезій...
І особливо мимовільно, і драконячись, обливаючись потом — накидаєш, загнуздуєш сіттю форми цього гарячого звіра із Хаосу... і загнуздуючись — смиряючись — обидва вже агнці — перед Христом.
Тут Миколай, учитель, несподівано казав: «Ото блажен-ства спробував? бачиш Львів? — туди іди і працюй...»
Добра Богоматір! Завжди була права! — «Краще в серці Божім, аніж в літцентрах». Та за душею — квіти з нейтральної смуги!
Ліпше переплавити літературу, аніж щоб по трепетному майбутті їздила застаріла література світова.
В кінці труби несвободної — буде свобода!
Я полечу — бо там — святий Миколай, Мати Божа, Сам Христос!
Буде свобода.
19.12.2012, свято Миколая
20.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858579
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.12.2019
Ростіте, діти!
Що суттєво – я згортка,
й так повідомляю;
ростіте, діти!
Світ – комашника менше.
Але єсть я,
де це не властиве.
Ростіте, діти.
Я – це й ви, хай затопчуть усе,
та Акафіст не зможуть!
це – діти!
Ростіте, діти, – ви –
всесвітні поеми.
Ростіте.
Як ( пройшовши цей простір ) як мало
на виріст!
З прийдешніх небес –
в кожнім личкові світло;
вам «розкажуть» про мене,
ви станете проти;
ростіте, діти!!
Це прекрасно,
коли комусь нікуди дітись.
В мене кожне таке –
передсмертне.
Простіте.
Радійте, діти,
я зробив те, чого не було
і без чого не буде.
Радійте, діти,
там, куди ви зійдете
пунктиром, –
нічого не втрачено ( зорі ) –
ревальвація росту ( світло ) –
час короткий –
як втікають з вогню
до вогню –
ростіте, діти!
В ім’я Бога, дітей і поетів –
ростіте,
ростіте,
ростіте!
1981
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858523
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.12.2019
«Чудес морська глибино!..»
Все — єдиний світла політ,
Христа — серцю дотик!..
Слово чув? чув.
Доторк був? був. —
Вставай на розбір польотів.
Звідки серце свято-Миколаєвого храму
і моє? —
У вічності все вже є.
Святий Миколай ізвідтіль дивиться моє серце...
Лечу к Миколаю —
терміново, бо ж Миколай! —
в храмі зновити Божу кафізму...
Світлорешетами перелицьовує культури й природні напливи
виродків і самородків— й вицьомує —
А десь вкине мною слово
Єдинородного —
І Отцеві потягне оних
од води холодного цинізму!
Доторк був? був.
Слово чув? чув.
Це святий Миколай! (обігнав,
«літун»):
вставай на розбір польотів!
Чого це згори дивитись,
де чий баран пасеться?
Але вчіться Миколаю молитись,
вчіться! зразу ж його молити —
несподівано спасетесь...
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858522
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2019
Чудес морська глибино!
В небі зірки — твоїх чудес
віддзеркалення;
Добре витримане вино!
Вип’ємо з тобою —
хай світ не ікає…
В світлі Божім осяваєш світ!
Світ в Любові зігріваєш…
Люд, мов пісок, зворушений в одвіт:
Тройці особою четвертою називає…
Любове, що з Бога чисто течеш,
Осново світу речей, Святоугоднику
Миколаю
Яке мене світло тепер осяває!!!
Підтримай серце, невловимий
простий,
Страшно й писати — що Бог
надихає…
Незмірний в Батьковім Розумі ти! —
Тож море зір — справ світлих маєш…
І хмару великую з безодні
вергаєш—
Зірками любов’ю палаєш.
Недоторканною любов’ю волаєш —
Над темними водами —
до темноти!
Все можеш, у Богові бог, Миколаю:
По Богові і Богородиці — це нас спасає.
Терпко — наяву
твоїми безоднями йти!..
Всевидющий! — не торкаючись
таємно допомагаєш…
Як ми вип’ємо нетління вино —
це знаєш ти:
Тебе поважають кості,
поважають
Вже звіддаля кишки —
І очиститися обіцяють.
Прикрунувши холодного хвоста
Тутешній ночі і скуці —
Безсмертя Огнем осяваєш ти,
і зігріваєш ти,
Переможцю премудрий!
Радісний здійснювач Божественної науки!
Чудес морська глибино!
В небі зірки — твоїх чудес
віддзеркалення;
добре нетління вино!
вип’ємо з тобою —
хай світ не ікає…
Радуйся, Переможцю, святий Миколаю!!
2001
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2019
В ім'я Отця і Сина
і Святого Духа
1
Свята Варваро,
це я у глибині святій питаю
із мого дару – у любові дару:
чи будуть бігати
занауковані собаки
й кусатимуть усмерть ослів;
я серцем край святих благословляю
і серцем ввік святих благословляю
все я радів тобі без слів –
але сьогодні
я заплакав.
Свята Варваро!
Радій, у Троїці рішучість первородна
Радій, висока і тверда,
проста – й велика!
Радій, невістко перед Божим ликом
Радій, красуне, діамантно благородна!..
Радій, правице Богородиці-Цариці
Радій, вся кріпка, владно повносила
Радій: над Києвом – ти
управительниця справ
Радій: як ходять на цей день Небес
Владики! хто їх зібрав? –
Твоя у Троїці міцнюща ясноликість!
Твоя повновагома правота
Твоя обіцяна всепереможність щастя:
кого обрала, той молитиметься часто
якщо взяла – той не зійде тут без причастя!
кого ведеш, той не загине від нещастя
Радій, Таїно Троїці Свята!
Свята Варваро!
2
Свята Варваро…
Допущеному якось до порога
як ти мені відкрилася – така! –
то яка ж ти повноодкрита перед
Богом!!!
й перед святими святотроїцькими…
їх (кількох) я ледве витримав
в представленні Царицею…
Радій, якщо приймаєш голос серця
мій –
убого тихий
але у мене – це Христос
Радій: у Нього голос є великий!
все я радів, а від жалю за усіма
зітхав й прохатиму…
Радій: життя було в притворі
серця –
то хто б мій храм велично освятив
якби не день твій і не ти?!
скільки на нивах духа в нас пасеться
під жезлом нержавійно золотим!
Радій, в Ісусі безконечність серця
медового! (двічі)
Радій, як я, бджола, радію в нетрях ос
Радій – радіє в нас
Христос Єдин, Безсмертний!!! (двічі)
Радій, любові адаманте,
свята Варваро!!
Слава Тобі, Боже.
17.12.1999
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858265
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 17.12.2019
Вмц Катерині —
з любов’ю присвячується
зразу ж півсотні філософів — стати
християнами схочуть
тобто зазнати вірної смерті!
зразу ж ідуть
і крокують
до місця
і — страти...
Себто, Катерино,
я хотів там* піти за Любов’ю Христовою
й вмерти!!
й що Вогонь, що горить —
може вибити
двері!! —
та Христос не сказав — щоб
вмирати!
серце що було там— в Любові Його
знає
що не слід йти колесам, ні
архитракторам...
я — в курсі:
серце — палає Любов Його обирати
безумовно! —
безумно — на Горі йти за Ним
щоб померти...
я в курсі!!!
я це й стверджую
вирішують долю не кмети
не царі і не архітектори...
я ходжу по небу
як ніби проогненному
завсігди
слова живі є
це — і не протектори
Радуйся, ти сморід
світський відкинула!
08.12.2019,
з причастям
* На Горі біля Планерського, і Любові слів нема зовсім...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857311
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.12.2019
* * *
Благословенній Богом, улюбленій
і шанованій мною
святій великомучениці Катерині
присвячую
Так цвіла!
мов після покути
мов зола,
що в славу окуталась.
Тільки вір!
і ніщо не загине
Гори з гір!
І свята Катерина...
Так пиши —
і серце в роздачу
Дух вершин!
і око не бачить.
Потім живи.
Чекай на рекрутів.
Раз помолитись —
І бути почутим.
14.8.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857189
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.12.2019
О як в мені силу
ростить
весь Твій Погляд безсмертний!!
Любов і Поет — і не хочеться
їсти
присіли присіли
світів органісти!
все інше і інші — об погляди стерто...
як в смерті
і погляди — стерті
а вірні нагніться
поріг є —
ногами й руками він стертий
і речі наївні руками тут стерті
О як Ти сховав!
не слова
але силу вирощує Погляд
несмертний!..
Чим викраде вас Він
до Дому!! —
Хто ви? спасатиме Він невідомих...
Йому те відомо
а в Домі — любов
ув Отця що питомо
та й ви
ніби ще непритомні!!
А — смерті нема!
Син все підняв
у безсмертність
сила Божа —
в мені проступає при тому...
І ні слова про втому!!!
30.07.2019, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854892
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 16.11.2019
А я тепер кажу — надхмарний —
із Сонцем —
кожна мить
без Христа — марна!
Що ткав би я —
якби не був у хмарах —
караний!
Як теоретики смачні —
самі земні!!
Сусіди твої, мертві війносії,
і ти сама, земле страшна,
а я у Небі, світ й
надхмарний — гарний!
І лиш Христос в мені!!
кричу а ви не чуєте —
що кожна
мить без Христа — намарна!!!
Марна!!!!
А є ж свобода у Христі!!
І то з свободи —
претесь
знов до буцегарні...
23.07.2019,
свято Антонія Києво-Печерського
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854891
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 16.11.2019
Печаль за світлою Любов’ю!
Вже з серцем розтопленим
й з болем!
і десь багато слів — і що?
їх тягне в очезаглядання
й — тремтять —
Боже, храни кохання
Боже! де Ти це ми
де Ти і ми палання
й тремтять —
а ось слова —
це загасання??
...Та говоріння серцем!!
можна нам
розпалювать чекання!
Боже — вірне Око!
А ви зробіть півкроку
від мороку
й мороки
ох я за ногу потягну —
й верну всіх
в Небо
і в поезію верну!!
28.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854790
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.11.2019
* * *
Об очі перші. Точні.
Цей світ обточу.
Вернутися до Бога —
до юності й кроків
спромоги...
Яка сильна любов до Бога!
Старі все про старе.
А я поклався серцем
всім життям в дорогу
і це всіх обдере.
Й мене лиш продере!
Не кава це. І кава не бере.
Свій весь старий. Старі всі
про старе...
чуй, шурхають ногами
по порогах...
це юність?
Навіщо юності — весь сік
сумних дерев?!!
Це я в Христі,
справа Христа —
любов Христа —
не вмре!!
Бо й я так хочу.
Об очі Його перші. Точні.
Весь світ обточу!
Вернувся я до Бога—
до юності! І новизни спромоги...
Це треба полюбити Бога!!
Ох, тоді й гній не гній.
Тоді із серця вирвав смерть —
і Світло,
і в Світлі —
світ весь свій.
І бачиш — що любов —
Божа любов все носить,
й не крутиш носом.
Вернутися до Бога! —
до юності і крил. І змоги.
І — перемоги!!
15.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019
Нерукотворному і легендарному
Гваделупському образу Богоматері
з любов’ю і здивуванням присвячується
Росія ніколи не зможе бути процвітаючою, допоки не стане мирною.
Віктор Каспрук
«Китайська бензоколонка» не варта Гваделупського
образу Богоматері — й раю,
бо була б хоч одна людина,
серцем добрим троянди у грудні
збираюча,
серцем любляча ацтека-і-селянина,
знайшлася б, як фартух, безмертна
тканина —
й Вічність з Небес на усіх поглядаюча,
Невинна з Зачаттям,
вічно Жива,
була б тільки живою ця євангельська,
мирна людина!..
Можна б почати проповідувать
Євангеліє Божого Сина,
справжнє Євангеліє — без насилля —
була б мирною і тому — живою
хоч одна російська людина.
04.10.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854548
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 13.11.2019
Тарасу Шевченку і
його коханій дівчині-польці
присвячується
Палка любов
до дівки-польки…
але ж то інша… ліпша доля…
облагородила
чекала щастя по ночах
затрепетала в жилах душа-птах
але ж то інша - ліпша доля!..
він вийнявсь з ночі
у своїх очах
але ж - неволя…
ох - це любов
тополя обіч поля
а я верхівка в сонці…
і - це так багато!
не даєте мені Бога
о смерті благати…
моє серце -
мені серце Богу б розкувати!
це я виджу так багато –
поле пролітати б!!
що нас двоє -
а єдино б
в долі в златі в сонці стати б!
златоустими коб в долі!
одна мати й друга мати
воля? воля?
й не покличу так я Бога
о смерті благати…
але я мов благородний
Україна - що ж сьогодні -
я і небо? я і Україна?
Та я не загину…
12.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2019
Ліні Костенко з любов’ю
присвячується
1
Небо бачить навіть риб
і раків
Любов любить нас
небораків
коли Ліна здійнялась десь до Ітаки*
коли видихнула й аж таку
нероздільну
безкореневу атаку
на себе атаку
що всотала від Бога
не піднялось серце
й рука не здійнялась
аби в Любові порозставляти
розділові знаки...
2
Йому
вдалось Нестора обняти
Нестором нас всіх мовних
обняти
й мовне засвітить в державі свято
і дивись скільки серця Хто зміг
всіх обняти!
09.11.2019,
з причастям...
* «повернення на Ітаку» —
повернення додому, на батьківщину.
Судячи з натхнення Духом Христовим,
Ліна палаючим серцем повернеться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854425
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 12.11.2019
Єдине, чого не можуть гроші,
це осмислювати світ
і міняти людську натуру...
Цих віх позначення цивілізацій —
та й спрямувань всіх бід,
єднань, каналізацій —
як розпізнаєте
як ви не в серці!
зашкварні дикуни,
навіщо випали з фортеці??
І стіни
штучнії
мельком поможуть —
як ліки штучнії
в космічній бач аптеці!..
І світ гряде —
і лік полАмань і тинів гряде!.. —
о як би зблиснуть зміг би
Божий День??
І?
Як в руки Отця впасти —
у псалом!!
О ви, що вам в століттях
красти
з очима, що квадратнії
борбою з злом,
і Бог вас вийняв би з напасті –
о Вогнь і Дух!! –
як в руки Отчі
впасти – у псалом!!
Що робим ми!
І Бог —і я в Його руках, й псалми!
Як плавить все, що ще — не відбулось!..
Чого до цього — не було:
як звід небес — пала
його як доторка —
палаючий
псалом!!!
Та більш — як серце доторка –
Отця рука!!!
Отча рука!!!!
10-12.11.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854423
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 12.11.2019
* * *
Як я люблю мою маму —
люблю й вашу матір.
А як згасну чи не стане —
Чи нас не здадуть бурхаті?
Бо як довго слід мій
в Небі
все іде це
так як треба.
25.03.2017,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854337
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2019
* * *
Моїй вічній Людмилці присвячую
Ти перестала сумувати
восени...
Не дні тебе чіпають
не вони!
Весною перестала ойкати
все
бачиш...
не ахкаєш
й не захотіла буть як всі —
і ймеш удачі!
Удача! Я ношу — мала, й носив —
мала,
й життя — все зовсім інше,
аніж про нього думала!
Аж дивно:
засміється
тут на кутні
Юрмала...
Життя — шлях Божий
що не віднімається...
Ти — вічна особистість!
ти відчула!..
і — приймається.
03.04.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854336
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2019
Христу і Діві Марії
із здивуванням
присвячується в любові
Скрипковий:
Боже, сонце
і я без претензій
можем відкрити
незрізаний сад квітів
незібраний букет поезій
і — Океан поезій...
Твоїх...
хто встигне побачити
Океан поезій?!
про що нагадує запах квітів
і що дихає в
гіллях-лапах
і Ти відкриваєш й сховаєш
та виказують — діти
бо шукають діти
про що проповідник на
скроні міста
остерігається в трам сісти
не вітає знайомих —
їх і не бачить
бачить, що
може розминутись із змістом...
втратити Христа —
запах втратить
вивітриться запах
та і йти містом —
це вивітрюватись змістом...
про що і відвага в серці!!
можна когось зцілити
але слід надихнутись
слід очі відкрить —
на
що
слід!
говорити — це треба
насмілитись...
о Океане поезій!!
плачу!
не знаю що вчиню
сердечним художнім жестом
Маріє!
плачу —
не я —
Ти Божественна!!!
Басовий:
Але таке життя!..
ти продовжуй
пахни жестом...
Скрипковий:
А що ти хочеш робити?
Те, що любиш...
А кого візьмеш
у хату жити??
Лиш кого любиш!!
А писати кровію серця?
Ножем?
Почубиш?
А от що
і як ти —
твориш
це?
Бо ти любиш.
Басовий:
Бо ж — життя!
Любиш — чубриш.
Так, давайте звідси,
Ютуби!
Попробував би на
вулкані жити...
Скрипковий:
Світ згорнувсь,
поверховий...
й навкруги потряса,
а личина — личині
дзижчить
дрижить пише!
та Бог — тихий
надихає
Незглибний
як у серці
в молитві
і тиші...
Басовий:
Cвіт у сховках
та фамкають хомки
а ворони —
ворони
й ворони...
Діалоги — виймають із сховку,
монологи —
людей хоронять...
Скрипковий:
про що нагадує запах квітів
і що диха
це в гіллях-лапах
про що неторканий аромат-запах
і Ти відкриваєш
й сховаєш
а виказують — діти
бо шукають діти
12.09.2019,
ранок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854042
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 08.11.2019
Поема
Господу Ісусу Христу
і Діві-Матері
з любов’ю присвячується
1
Легке серце
не слід шукати жодного
доказу
йому Небо фокус!
його ніхто не зміг зробити
легким
лиш Той
і Та
за Яких шугають
слова й лелеки
многії витріщають зуби
і біжить в цокоті їх
клекіт!
а над усією Україною —
легке серце!
а видно здалеку
як дім і душа руїни
а тут над усією Україною
легке!
й не душа — серце!!
і хтось не знає — і не
напише...
тож світ не
має
й легке серце залишить
2
многе і роблять многії
многії оббивають пороги
Рим закінчивсь
виявляється — це є
для Павла дороги...
многії чують лелеків
і не розуміють лелеків
й в Павла, який відлітав,
серце легке!
3
антимережі
антисвятих
виявилось —
це вони —
щоби світ затих
коли досягає Христове
далекість
4
важковажучі —
це люди
невільні...
виявляється
серце легке
начиняє м’ясо
Христовою сіллю...
06.11.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854040
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 08.11.2019
* * *
Господь — Він Світло,
буде час — серце засвітить,
Господь —
Він вищий над
світильник семипалий...
Батьки, не досаждайте вашим дітям,
щоб вони духом не упали.
Нехай же нас ніхто
за тінь
не судить,
за те, що знали,
напівзнали
й не пізнали,
все це лиш тінь того, що буде,
дійсність — Христос,
у Його світло
ступні стали б...
Усе бо нищиться, коли вживається,
хоч кинь,
все так й з законами —
й навчаннями людськими!
а обновись в нову людину,
стару — світ — скинь,
бо все освітлюється у серцях,
бо світ оновлюється за подобою Творця!!
мудрішають як змії
за місцинами вузькИми...
Якісь були сміливі й зараз ніби лячні...
а Богу помагав —
та серце моє-Його рвав?
то Світло — Він
ти очі мав?
й ти очі мав?
то будьте вдячні...
19.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853855
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.11.2019
Господу Слову
як на Голгофу продираюсь
присвячується
Храм душі храм мистецтва
і храм Христовий
естетика
і вище
естецтва
Бог втрясе це
любиш земне?
продерся б серцем?
своїх забирає своє —
от! і все це...
І чари любиш?
І не вип’єш чарку?
Яничарство, Господи,
це мистецтво чару!..
Але в Господа й тормоз...
не роздерся б я в кров
щоб кохати
кохати
й кохати
Дух Христів
не спромігся б
за серце пірвати! —
я не міг би і взнати!
продерись і крізь це
ха! маленький Пушкін
видавався б великим
як любив — то не міг він писати:
був «глупцем»...
Божа Мати!
це б не Ти —
як я міг би Тебе так пізнати?
й всю Любов так Христову приймати?
Без любові — хто зміг
що писати?
Й що — писати???
Півпланети — це кров
й це любов...
бо як дух! — то й любов!
Бо як дух не піднявсь —
хто б побачив що? —
й що в серці мати??
терпка горизонталь? слизька горизонталь?
А Господня глибінь!!?
Продерись же крізь все це
й обдерешся!
і ти — в крові
й ти цілуєш
Господа Ісуса
Христа в серце!
29.10.2019,
в лісі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853854
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 06.11.2019
* * *
В молитві
серця зір
яснішає…
ось-ось…
з’явиться ліпше…
Хай сонця промінь
диха —
і сильнішає!
молитва змінює
тебе
і інших!!
Бог в правді — ось…
і в правді більшій
і в правді твоїй — дні!
ще цікавіші
і люди раді —
в світла ніші!
Хто розумніший?
мугикають осінні маринади
як ти десь
відхиливсь
від Сонця правди
02.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853782
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 05.11.2019
Прийдем: смирення
і відвертість
а значить й щастя
«Ах, з вами щастя?» —
й скрізь показують на двері...
На крилах щастя я!!
«Цей чоловік окрилений!»
«Ах, з вами крила є?»
бо
от — здались
відпиляні
zoon politicon* —
їм верх відрізали
і низ
відрізано
тож як копнеш їх вгору й вниз??
копну—
мерці
всі мруть —
по-різному!..
Єсть Бог
смирення і відвертість
і тут — у щасті я
«Ах, з вами щастя?»
всі показують на двері...
І — полетіли —
з тілом, без тіла?
всеоднаково —
в щасті було б...
Є — ех — ділягу
всеодно втягує
в щастя
ум і погляд —
Джерело —
22.10.2019
* суспільна істота
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853781
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 05.11.2019
Коли ти в правді — глас Небес
пірамідальні
стоять
тополі
навіть емоції! —
надчисті
і надгеніальні
наднаціональні!
це оглядають нас
тополі ближнії
й тополі
дальнії...
19.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853432
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 02.11.2019
Хто любить Бога —
думає про Нього
й переживає подих
Бога.
О Бог! —
тоді вже не спішиш
до всього!
Тоді вже краплі з неба
й з серця—
все від Нього,
і вже від Нього
і тепло й краса,
і розум й серце.
О розум й серце!
як я вас спасав,
коли вже розум має силу,
(вже серцем!!)
а серце — бачить!
(розум - в нім!!!)
Що ж? -
Бог в нім написав!!
А плачуть душі
як без зору
й зійшла Краса...
й так як собаки...
де ж любов?!
Тож Мень-мислитель каже:
«Питання це хвилює...
і недостатньо є
освітлене у християн,
у нас...
Я про любов
і мало думав,
мало читав,
й мало писав...»
Так і Антоній Сурожський...
і так недоосвітлюють —
весь час!..
та в мені пишуть Небеса!!
Стільки любові ! 40 книг
хто б написав??
удар!
меч слова — втяв!
і в крові закипають Небеса!!
Ти
Кров Свою у мене —
лляв! і не згасав!!!
Страшна Краса!!!
09.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853430
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 02.11.2019
Написалась поезія
не сонце
не свічка
не сонячний зайчик
не...
і де?
а підсвічує день!!
і таке самосвітне
це чудо
чи Божеє світло
а на протязі дня
саме проотягом дня
день тріпоче як ввірений
в райських піснях!
день лепече!
мов його цілувала
якась Божа воня
запам’ятає навіки серце
що цей світ
на мить
Бога прийняв!..
28.10.2019,
день
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853196
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 31.10.2019
* * *
Святому Богу і святому Миколаю
присвячується — з любов’ю!
І буде світло. І буде чай.
Та я й цей світ —
здоров’ям покриваю,
що Бог не міряв,
й ніби подавав — для чаю...
І! — що я знаю!
ой, Ти — любов’ю світ цей
покриваєш,
не те, що я —
здоров’я й гумор ще ціджу,
аби от навернулися до чаю...
«Й щоб ти любив...»
а я тут список Богу:
і того,
й того,
й того, й того,
й того?
але любові ще такої я не маю! —
як з себе видушу,
щоб напоїть?
і Ти це знаєш!!
Ну склад здоров’я!
Духовного? Та всяке є.
Та в складі Бог —
і з гумором
все роздає...
31.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853195
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2019
Духовна поема
Святій Трійці і Богородиці
з любов’ю присвячується
1
Я та планета
що своїх країв не помічає
бо сяє!
я не пишу, а — більше
сяю
Твоя Любов, о Світла Діво,
усе
помітніш
утішає
все виявлене в світло —
стає
світлом
бо в Тобі — сяє!!
Твоя велика простота
що в своє коло
притягає
Боже! чи не цей всесвіт —
освятивсь —
і просвітивсь й палає?!!
Палає дивний всесвіт
звізд,
який свої краї — чи
знає?
Любов Твоя,
що зрушила, — та знає.
Як ангелом стають —
може яскравість світла
звідомляє
а серце хай пала
та й все світло співає!!
2
Спільність чуття — бува?
Та ж знають!
Те співчуття Божественного
що у всіх — те
к Божеству і притягає —
світло в усіх й співає
і — співає!
Кого за груди
і кого за спину
це в космосі і поверта
людину
і наверта і притягає
й чи хто спинить?
у всіх світло співає
і — співає!
3
Стовп світла, що
здіймається й
все притягає!
й любов — окриленням
й ці крила підіймають
а по землі ідучих
мов землетруси
очищають
в світло — душі!
Та й Бог несе
світлоспіваючих
у світлі — душі —
25.09.2019, Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852470
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 24.10.2019
Серпень надзвичайний
(пензель ні з ким не рахується)
Поема
Надзвичайно улюбленому
царському в любовнім торканні —
юному вмч Пантелеїмону
присвячується
Кавунища округлі,
кавуни —
і мигдалеві очі —
неможливо писатися
чесним рядочкам
і точним.
Літо вантажить й вантажило. Точно.
Літо — а точно! Й зрілий
плід —
більш як слід —
хто трима? Дякуєм, Боже!
І дяка наочно. Розпливання
вусищ,
та й облич
всі обличчя — немов
під
плоди,
і всі точать!
Царство плодів на землі —
Твоє! Отче!
Хто сидить, чи й лежить,
хто зміряє, й зітхає — це
під абрисом бочок
а всі точать!
Увесь серпень! — Говоріте розважливо,
так мов
всі під гірляндами!
Плоди — серпень і дух — переважили.
І всі точать.
Кавунища, округлі
кавунчики
й мигдалевиднії
очі.
Дякую, Боже!! Більше даєш,
аніж хочу!
Співстраждання в сумліннях! —
Плодам — цієї землі, птиць —
дарам,
неба — птицям,
між тим небо
починає хвиця;ти
а в базарах — де небу— де сонцю —
тиця;тись
й задорого роз’їхатись —
з шириною лиць —
состраданіє в солоді — в плодоношенні
співстраждання — не сумні ілюстрації!
не науки
і не ті квіточки
не цей калейдоскоп
кольорів-пробіганців
ви лежите на мені
на вас серпень стогне —
терпко в дотації!
Що ви? — літо?
хто зобразив
переповнене літо??
й зобразив — духом
зшив??
йде півсвіту —
все в водах уніфікації!!
Й благословен Ти,
Боже, єси!
Що на потребу —
Ти подаси...
я з глибин духосоком —
веселий
Будуть потоки — в селах?
правди в селах?!
тінь втікає від правди
громади
тож і встанемо
в правді відважні?
Плоди —
серпень і дух всіх — переважили —
усі впали
і точать!
Благословен є Ти, Боже!!
І чують веселі пузики,
мигдалевиднії очі.
Де тут богослови? де є художники??
я один
вергну
правду!!
і хто на поверхні? —
ілюстрація... або продовження
І вся слава і сила — в мені —
це Христос!!!
09.08.2019, свято вмч. Пантелеїмона,
після акафіста
11.08.2019, після причастя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852467
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 24.10.2019
Марія Діва
Поема
Всецариці Марії
з духовним проникненням
присвячується.
Дух! проникнення духом, розум добудує.
І.Ш., 1982 р.
Це 150000 років
це як в Бога
за мить
звичаєво — це все ще далеко
Не дай Боже
як з мене, художника,
дихання
лектору
він зімліє
почує аптеку...
Мати Божа якщо не захоче —
штучний інтелект
вам не відкусить розум
купи дітей
купи світських дітей
Бог є Поет, світськи прОзово — це
дуже
далеко!..
очі аптекаря, лектора...
Мати Божа! відкриє очі...
і молекули пророчі —
є пророчі молекули
що всім?
всякі де Голлі, Черчілі — пігмеї
«в страхів на вертелі»...
скажи художнику,
опісля мене,
хто їх пам’ятатиме,
жидів-розпинальників,
крутяться
як блохи на безмені...
Слово — безкінечне глибоке Око!
храм Христа — безкінечно високий...
хто їх пам’ятатиме, керівних
психохворих субгномиків?
опише Вічная Память?
ніякі номики, ніякі економіки...
казав менше від себе, більше —
від Бога страшно висотнеє Око
страшно Далеко
людей же не стане...
не стають...
а під словом
під художником
розпишуться в плавному небі
лелеки!!
22.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852350
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 23.10.2019
Замість заколупувати і сколупувати нещасних
і примотаних інтелектуалів,
чи не всі вловлюються
загорненими інтелектуалами.
І.Ш.
1
Не будучи великим —
трудно помітити:
ти враз здрібнів...
о нерозпізнаність днів!
о хто зробить роботу? —
без великих
день покотився й погоробів...
о хто зробить на крилах
легко і без поту —
роботу?
уже замотування — всіх рабів
донизу
достоту
у нерозпізнавання днів
й не будучи Великим
трудно помітити
що враз здрібнів!
хто змінить мислення у днів?
хто змінить мислення на дні?
оскільки перевернуте
вони тримають за вершин
вони так не одні
а я один
не я
Бог-Слово у мені один.
Що ж?
Або далі — і далі!
вись і крила — і далі!
або
вниз
і аналіз
й деталі
деталі й деталі
й в деталях...
Піддастесь світлу? тіні?
біси сильні — в здрібнінні
або всі у юзі в перелесника
або Бог через Свого словесника!
і дрібно понеслися
в заблокованість
сховані
Богом в серці не виховані...
А молитва! Й свобода! — Яка!!
А тут Бог!! —
через Свого словесника.
2
Проти сонця й проти вітру! —
ха! цим сльози світу —
витру!
ах, халепи демонічні
цим і підсушу вас —
світлом
вічним
бо дістав вас вогкий
Хаос
так
бо ви діряві — протирічні...
іскру іскру —
де
і сірість й надяскравість
і Краса —
а в них і ум
не
в Небесах!
Ас-са!
гірний шпиль —
і дольнії народи
Ас-са!!
гірний дух
йде в гірні Небозводи
і у слабкооких —
скрізь яса!
я б вам за північним колом —
і північне
сяйво написав!
У яскравосильнооких —
йде аж пре яса!!
Вітре на чотири боки,
Logos — більше би й писав!!
Ти!
Ти, Боже, суховогнеокий!!!
3
Всі — в обжинки!
І тримати свою жінку!
Де жіноче опадає —
піднімати жінку!
Тож наукам —
з Огня живу пшінку...
А допоки —
це говорю я допоки,
тайна Твоя,
Вишнє Око...
4
Хоч на день! —
на кілька років! —
чистим
станьмо в серці оком
День зітхає — поволоковий!!
5
Дай, Боже, простість нести —
бо простий, Боже, Ти.
Тож
хіба в місті є степ?
Але як в серці є степ —
дай, Боже, серце просте
дай, Боже, поле просте
бо над ним небо просте
що мені в серці нести —
як Ти є, Боже, простий?
Але падає з неба —
простість оця —
обрізає серця...
17 - 23.10.2019,
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852349
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 23.10.2019
«Замість заколупувати і сколупувати нещасних
і примотаних інтелектуалів,
чи не всі вловлюються
загорненими інтелектуалами.» І.Ш.
Не будучи великим —
трудно помітити:
ти враз здрібнів...
о нерозпізнаваність днів!
о хто зробить роботу? —
без великих
день покотився й погоробів...
о хто зробить на крилах
легко і без поту —
роботу?
уже замотування — всіх рабів
донизу
достоту
у нерозпізнавання днів
й не будучи Великим
трудно помітити
що враз здрібнів!
хто змінить мислення у днів?
хто змінить мислення на дні?
оскільки перевернуте
вони тримають за вершин
вони так не одні
а я один
не я
Бог-Слово у мені один.
Що ж?
Або далі — і далі!
вись і крила — і далі!
або
вниз
і аналіз
й деталі
деталі й деталі
й в деталях...
Піддастесь світлу? тіні?
біси сильні — в здрібнінні
або всі у юзі в перелесника
або Бог через Свого словесника!
і дрібно понеслися
в заблокованість
сховані
Богом в серці не виховані...
А молитва! Й свобода! — Яка!!
А тут Бог!! —
через Свого словесника.
20.10.2019, з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852257
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019
яко нероджено-рожденна
балада
першая
Шопена
гляділа то на Бога
то на мене
крізь віття —
розмаїття віт
бо що земне
що розмаїст
і — Бог почув!
огненний звід
тому почув —
скільки (!)
і як
іще не псованих невіст
як то Невісті
що як тло — Огненний міст —
я шепелявлячи і ніс і — ніс
і одна титла
з форм огня блаженних
може зірватись — й запалить
весь зміст!!
19.10.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2019
Святій Трійці в Тиші
присвячується
1
ліпше, кажуть, жити
ліпше — в рухові
внутрішньо рухатись
в Богові можна
змінитись
Бог тоді схоче змінити
зовнішнє —
й поглядом збачити внутрішнє
внутрішнє — й зовнішнє
в погляді Божім
ходити
2
Світла Присутність – вічність
у суті!
...а як вкинула осінь сум
як в озерце
яке
його серце?
3
Всі Його не бачили
а вже осінь: простість! —
Бог дійшов молодим
як доходив досі, —
я іду золотим, золотиться —
осінь...
4
я докроковую додому
Дім в домі
як Світло в світлі...
5
Це ж крок
з мертвої сточини
Сходьте —
з мертвої
точки.
6
Чи Бог перестане
личини возити?
Бог ходить в Тиші. —
це я перестану
з ризиком бити —
І раптом
у Тиші зникну.
7
Має ще Тиша
до себе збудити...
а як не ходити —
життя заїздити...
чи — заговорити...
і проговорити
18.10.2019,
ранок, літо в осені
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852154
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.10.2019
Господу Слову і Богородиці
в любові присвячується
Дуже схвильовані.
Просять серце —
дві повені.
Просять серце -
єдине у двох
скільки Богом
наповнене...
Люблять вир
й хочуть мати стосунок
до серця,
у якім любов-мир.
Вир зелений
вир синій
огризаються
й музиці, й днині.
А за наші
душі дві
Бог подав як подушне
дві ці хмари
округлі
величні
нерозпушені.
Цілком незрушні!
Білі і — незворушні!..
Еволюції? Революції?
Незалежні —
ніким не ведуться.
Духом ведені, словом ведені —
можуть допомогти цим, хто в муці.
Але не хочуть слухати,
оберуцці!..
07.10.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851427
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2019
«Щоб бути в світі цьому повністю
незалежним поетом,
потрібно бути цілком з Христом і Богородицею.
Розгляньте ви, чи всі
цілком з Христом і Богородицею.» І.Ш.
І так як життя все летіла
душа,
й до Бога поближче із тілом,
то так і просили
і душі, й сади: прийди!!
І— «худне і тане
моє друге тіло.»
Прийди, і прийди, і прийди ти,
поете,
макнувся в небесні сади!
О Мати! запитаним раєм
любов’ю весь світ
обіймаєш!!!
Й не я, не політ,
не сади —
любов наша
кличе: прийди!!!
Щоб слово — із Центру — родити.
13.10.2019,
передсв’ято Покрови
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2019
Поема
Спасителю-Слову і
Пресвятій Богородиці
трепетно присв’ячується
1
о! вже не світло,
лиш тріпоче
у парку — кожен лист дрижить —
як хоче...
щось стемнюється
щось хихоче —
й штовхають світ! —
щоб я розпалювавсь
бо Твої очі
ввік не загаснуть!
І тут прекрасно
якщо любить
якщо любити — ясно...
о! вже не світло,
лиш тріпоче
у парку — кожен лист дрижить —
як хоче...
2
і світ іде до величезної свободи
і бачу як ченці
в жовтневім краї
так моляться
і так співають
так моляться! — навзаєм! —
к Тобі й від Тебе,
що і стяг світла притягають
і сяють
але скінчать
світ знов холоне
й наповзає...
Як це прекрасно!
що й далі світ
до величезної свободи
бо в полі скраю
як спахнув клен
пала-палає
й на води
і на води —
мов стовбур
в неба очі закриває!
бо вільно є
і сам він
очі закриває...
Бо Твої очі
ввік не згаснуть
хай плаче все!
і все рида!!
і це прекрасно!..
Твоя Любов —
це і безумно
й це прекрасно...
4
Хай хто від мене
це від Тебе
зір повідриває
сльоза у нього
натікає...
10.10.2019, Київ,
біла захмареність ,
і — вийшло сонце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851097
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 11.10.2019
Святій Трійці з любов’ю
і трепетом
присвячується
Люди, тримайтесь, бо ми
повернемось
сонце і я
ось це сяйво — на заході —
тчеться
а ми точно тоді
розітнемо
тьму
і нечестя!
Я би сам та й не зміг вам
так обіцяти
але Той, Хто наповнює
серце
і сонце-озерце
переповнив весь світ міріадами цяток
так як Ним ще все скажеться —
бо Він любить — це серце!!
23.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851096
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2019
Улади в порі
Поема духовна
Христу Ісусу і Божій Матері
з любов’ю присвячується
«...і Він зробить, виведе як світло правду твою,
твоє право — немов полудень.» (Пс 36)
1
Хто проти обранця Духа?
Хто наступив
собі
на свої вуха:
Пиха і властолюбство!
Бо — як Христа —
серцем й руками невинних
Бог слухає.
Ненависть щодо пророків
в лжепастирів.
Бог й ними рухає?
Більше мені тут не треба —
нічого —
і збереже мене й всіх
Дух любові,
Дух Неба!
Дух Бога.
Хай збереже мене й всіх
Дух любові Марії
слово з любові
як серце в любові
й книги? всі-всії,
чи лиш
тії і тії?
І збереже мене й світ
Дух любові Марії!!
Так що слова золотії
рухають в серці
Христос і Марія!
радощі!!
світло й надії!!!
нехай хвороби
до вас не прийдуть! —
лиш найсолодшії мрії!!!
2
Любов просвітлена
перемагає в вірі
та нині слухають
всіх «на посадах звірів».
І був я в вирішальних
з інтелект-розмов
розмовах,
і я полишив розумове.
Й мене очіківала
вже просвітлена любов...
І в соцмережі всі занурювались
знов!
там нині слухають
всіх нехудожніх
всіх «на посадах» — звірів...
Мені
любов просвітлена
одна лиш
носить
перемогу в вірі.
Отже, дитино,
тобі десять чи
шістдесят п’ять років,
ти знай
серце глибоке —
і любов
глибоку —
бо все увись!
і плаче, що є
більш, ніж слід, широким...
Мене Марія брала
у любов
одну високу
і так виховувала
тут
де освисти чужії
та й сам «Тангейзер»
що по сцені повзав
одиноко
як чемодан без ручки
свистіли реготали веремії
та божевільний він казав :
«Голос Марії!!»
...й ще...
«Сам голос Марії!!!»
бо віра — ввись
і вічно плачуть веремії!!
3
...і в геніального хірурга-єпископа
як він думав й робив
лоб
зберігся найкраще...
Дух Любоі
Дух у Марії
одночасно політ —
і порив
у майбутнє
якщо я неледащість торив —
і творив —
бачив в мені
все найкраще!
Бачте — що ми у Христі!!
бо
молоді як закохуються
лиш найкраще у милому бачать
бачать — а що тоді значить
це у ній
чи у нім...
й вони плачуть
чують дивний огонь
і ще плачуть — і хочуть! —
та неясно — чого?!! —
і не знають — чого...
й ніби бачать — є свято
як в майбутнім її і його!!
Бачте — що ми в Христі!!!
І Цариця
це свято
у відбір і порив!
і — окрилившись —
що
я з небес
говорив!!
й як горів!!!
Бо в Христі!!! —
цей порив...
Може,
о Боже...
як у час не впряжеться
серце найкраще
у Ній
збережеться!!
в райській порі...
Щоб я світ
цей
зігрів!!
26, 27.09.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850436
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 05.10.2019
* * *
Й що подасть Бог —
в серця око?
Верхи порушаться.
Давні
й новії пророки
в теплі
ворушаться.
Це Україні й зі мною —
і бути пошлою?
Славна весна за зимою,
я вишлю поштою!
Так як вода
рано
вранці
й даль
ненаситні
сказане крізь протуберанці
вище
ще в косми
носитиме.
30.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850434
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 05.10.2019
Поема
Святій Трійці у благоговінні
й німотствующій любові
присвячується
1
Лише тепло Вогню
в храми покличе!
Небесна теплота
грає в обличчях
і жар життя
підносять
звідусіль,
хто радість всіх,
хто світу сіль,
бо у начальства
є земна
питомо гра,
та як Вогонь ввійде до храму?
пірве усіх!
Дух кого хоче
вибира.
Нехай в Огень
всі душі вибрані летять!!
тут каяття -
й тут більше, ніж просте життя!!
Горять ліпше
підсушені всі душі!..
Огнь їсть сирі -
й не спалює, кого підсушить!
" І як, щоби Ізраїль не згорів?!" -
рішають й там,
рішають і в серцях,
вирішують й серця вгорі.
2
О, Отчий Ти Огень,
і октоїх!
А загорілося з Небес -
летять сирі
щоб загасити хто воскрес -
Твої чи не Твої?
чи надоїв я чи молока
Небес
не надоїв?
летять
щоби
Огонь сирих поїв!
Неправдомовите!!
не розрізняв -
чиїх ачи своїх -
з Небес пишу
так лізете
як ідіотствующі нічиї
щоб Бог сирих поїв,
сирого з всіх поїв!!
Неправдомовите!! -
щоб перестав!
а я поструганий
а де хто ще пристав -
що, я - поруганий?! -
силою Божою настав
й не мудрістю
коб не втеряв силу Хреста!!
щоби не даром Хрест слова
перстав!!!
Ух, німота!...
3
Тож пропалив діру!
А все отак
перемовляються вгорі
"А як би так,
щоби Ізраїль - не згорів?!"
Був попередив - Христ!!
( у "Яффі")
А що, у вретищі? і в попелі -
Отцю вняли?
Де всі ви, нетверезії, були?!
Що, ви, в дірі?
Озброєні та пянії -
ждете огню із засухи.
тверезої води - з морів?
Та на усьому Космосі
й на пропадаючих хмарках
живий огонь -
з добового хреста -
окислення білка.
А ви ступали в нім?
Ах, одиниці ще живих
апостолів -
не в грі -
не в чудаках.
Бо вже й не ходим по дрібноті,
що у кусках!!!
"Нащо мені краса така?! -
чи то не чує
та воркує
душа, яко та горличка -
що в засусі,
у літі,
у окисленні білка...
31.08.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846813
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 01.09.2019
Взятій вище Небес
з Нетлінним тілом
Діві Марії з любов’ю присвячується
Й далі спрямуй
мої кроки неспішні
з церкви села йдуть
зігріті
і втішені —
люди...
пройдені
вічні уроки
видно: Ти, Боже, —
спрямовуєш
кроки...
хто може — йде
а не може —
підвезти запропонують
ті, хто в серці
святим імпонують
всі — ніби в черзі
в черзі із кроків...
під Добреє Око!..
Аж видихають —
погладжені верби
і космос! —
ми не залишені, і
не забуті! —
гладять патлатії косми
Так відпадають
складнії мороки
але от — Сам
ще крок за межею
й спрямовуєш
кроки
25.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846595
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 30.08.2019
Пам’ять Архангела Гавриїла
сильна — святая-святая!!
пам’ять прийде тая —
тая —
горлиці садом навколо хати
твоєї — літають!..
Хоч яке серце ти
мав би
залізне
чи в Бозі наскрізне
горлиці садом навколо хати
твоєї — літають
в Бозі є серце
серцем і все це —
читають...
Лагідно жив ти
а жив ти в своєму краї
Бога і Церкву
сам Гавриїл цим серцям – сповіщає
з тим що в верх серця
їм світло від Царства влітає!
Тверді є в вірі
а віра — лиш праведність має
в Бозі є серце
серцем в світлі читають —
горлиці садом навколо хати
твоєї
літають!!
26.07.2019,
свято Архангела Гавриїла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843174
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 26.07.2019
Поема жнив
1
З неба пада – все
в свої права
так як гнучко
із неба — й вже
фестивалять — жнива!
Як це близько
до творчої мУки!
Руки смаглі-засмаглі
що небо
візьмуть на поруки!
2
Як це густо!
Очі щастя
і радощів вповні
й творчо пилюки
Очі дивляться в небо
очі дивляться в небо
бо з не лише полудневої
бо з початку й кінця дня —
наргоспно маловідомої штуки —
все до центру
із збіжжям пливе
й фестивалить верхи
на зерні! – так –
як треба...
3
Із зіркової
невпізнанної
чи шаленої муки
хтось чи з Богом
чи з серцем
втрапляє
в квітучії луки!
Боже, як ти близько
до слова
з простої як сонце
науки
4
Вічність авансом —
Він тонке перо
в липень вводить
із часом!
і верхоквіттю —
барвисті ньюанси —
й все низькотрав’я чи ба! —
мимо каси!
І як хвилюється
і як пуншується
в вітрових трасах...
а цілодення аж цілочассю
вільно винюхує вічні припаси...
Вічність сердець в вільній
обнові — й все разом...
І як цілуються і як вклоняються
вічні —
у вітрових трасах!
В липень вводить
із часом —
вічність авансно, тихе перо!
23.07.2019,
свято прп Антонія Києво-Печерського
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843173
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 26.07.2019
* * *
Ти мала так
родитись
Де місяць? де?
де хронос? де — й на що
дивитись?
й де ерудити?
якщо є Небо, то закритись —
і молитись!
бо от — душа напружена — і жде...
то має на те глянути
й струснутися — Едем!!
та й так любим Христа —
очі не можуть ні на що
дивитись
очі не хочуть! — ні на що
дивитись!..
сказав же — Дух прийде...
закритись — і молитись!!
хай страх на кладку з каменів
іде й пряде
Ми — вибух!
Ми — вибухи! — до Неба
і по небу котим
днем!
Ви чуєте! —
нема мене
тоді і там
хто нас наздожене?
чую вас — всіх! —
і чуєте мене?
тоді як Бескид-Огнь
зійшов
50-м днем!
і розумієте мене?!
світило сонце?
шум протік в держало всіх віків
Держитель — влив —
з Огненних язиків!
і Небо — до розчеплених і мов, і язиків
і кайрос став поєднувати хронос днів
й віків
і що любиме
і що миле
в ціле
втяглося
і з полегшенням зітхнуло! —
у Вічність — Богом — усміхнулося
в вічне тривання поспішило!..
Є, прийшов
Глава! є Церква —
це Христове тіло
а щастя — все-таки — це Боже діло!..
16.06.2019, свято
Святої Трійці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840757
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.07.2019
* * *
Нічим душі не втамувати
лише Богом.
Хранім Джерело
хранім Джерело втамування
всьо́го...
І вершина відваги
бо прості слова
нагі
як ангел —
«ось я вам сказав».
І це вже не
душі моєї відбиток
бо пророкові
як і ангелу
знання — влито...
29.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840756
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.07.2019
Зі мною рухаються
Очі Бога – творчі!
А я все в дрянь макнусь,
в якусь пророчість.
Оскільки ж Велич –
то й велика сила,
зі мною рухаються
Сонце і світила,
і ця Любов –
хапає
що їй миле,
і як мене
на світі цім –
не вбили!
Що світ для мене? Й що це йому –
згуба?
На кого глянем з Богом –
любим!
На що лиш дивимося –
з Богом –
любим!
Й на кого глянем з Богом –
любим!
Огненна лава із глибин!! –
любов!!!
і Божа творчість:
це я й казав –
і рухаються Божі Очі! –
о що тобі любов така відкрила?
Любов же рухає –
що близьке й миле!!!
Любов оживлює планетні
пантеони!
Любов все рухає
пасати і мусони!
дощі для Індії
торгівлі для Китаю
щоб дати поготів і
благодаті,
любов – і перепони зняті!
Любов – це лава з серця – і злітає!
Великий Бог – велика й творчість!!
Дивляться – рухають – і люблять
Божі Очі.
Серце – й таку любов пізнає!
Не спить така любов: спасає.
30.06.2019,
з причастям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840650
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 02.07.2019
* * *
Не лізь в очі, принадо,
бо не бачу саду
тільки градус набігає —
у вино звертаю
Скільки грон я накидаю!
Бог такого й не чекає
ціну кращу від токаю
тихо золотом вертає
Як я видряпавсь на небо?
Світле золото скидаю!
Прийдіть, душі раді, –
ми Христові виноградини
5.10.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840649
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 02.07.2019
Ось я апостол Твій
а світ
«уреканий»...
А квітне музика із Твого боку!
В долинах
«ре» «ре» «ре» «ре» —
рекання,
А я люблю Тебе
як звід високий!
І от посланий я
глибоко та широко —
Хіба піду
з солодким земним
соком?
І світло піднімає серця ближніх,
Коли я лижу мед
із Твого боку,
Хай рівно капає із віт
верхніх і нижніх,
Нехай — я Твій,
у Тебе майже ближній,
Солодка це любов, —
хто заборонить що черешні
й вишні?
Солодка ця любов із Твого боку,
Підуть! лишать мене
з словом глибоким...
23.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840477
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 30.06.2019
* * *
Господь вернув мене
на Гору —
В Господнє серце золоте!
Тепер я горам наговорюю
маловідоме і просте.
Відмеженням
не відмежовуюсь.
В полудень — тінь
без голови.
Небесні корови дожовують
що Бог багатий і з трави! —
Бог просто з серця уловив.
27.05.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840387
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2019
На відстій «виконань церковних»,
для підтримки genosse шмурдяїв —
буде жить в нас любов духовна!
Особливо душевно-духовна:
уточнив сто літ назад Бєрдяєв.
Над тротуаром
з низьких віконниць,
які до і після «Динамо», —
буде світить ця любов до скону,
вся, що є і ще буде з нами...
Що не душа запише, так — гени!
Ти знаєш мене! Ти мене любиш...
Я скажу — як солодко співав Твій геній,
З’єднавши проспект, автостанцію й губи!!
І не встигаю вже більше: вникнуть,
чи крикнуть —
чи зникнуть!! —
Кінець Феодосії, площа!
...Сказав тихо Він: камінь великий
за любов до Неї поставлять тут,
чи положать...
9.9.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840034
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2019
* * *
Льотчики будуть пізно:
Льотчики — неба пісня!
О як заквітчані сині столи!
Ми всі між полем і небом
були,
Всі ми між небом
Й столами полів — помогли!
І як жили — так жили.
Ми — орли.
Льотчики будуть пізно.
Льотчики — з неба пісня.
Втомлені,
пізно убрані столи
пісні в долоню лягли...
Біди були? підступали, були.
О як по-нотно шляхи
розписали ми!
Далі яскравились,
далі згасали,
далі —
чіплялись:
Ми є! орли
21.06.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840031
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2019
1
Усміхнене літо!..
Дзінке є літо…
Кружляння віт –
більше кружляння віт!
Ось біжить вітер –
Стовпчики сині незрушні.
Як би спинив Ти, Боже,
барвисті ці – душі?
Сильні дзвіночки літа! –
В душах пташки і дзвінкість!
Душам це чути – потрібно бігти?
Так біжить вітер –
2
Світ не проходить мимо –
Спрага його невловима! –
Любов Твоя, Боже, в кінці
тих кінців?
Як Ти – по тім
так я – по боці цім…
і літньо-золоті
острівці!..
25.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839998
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 25.06.2019
Поема
«Говоріть один одному
правду.»
Ап. Павло
Лиш – правду в серці
розпинали
Щоб ви у правді
себе знали,
ви слово це
не розпинали б
Якби ви радість
так як діти
в серці мали!
і ваші крильця душ
так тріпотіли б
й підлітали!..
то Богу б ви не досаждали...
то не коптіли б,
а
голубили ви небо...
зітхнуло б
із полегшеннями й Небо!
бо зараз знаєте –
все те, чого не треба!!
для раю – ви сиділи б в ямі
з червяками
і дякували! –
як це я із вами...
Бог ще з вами.
2
А ті недавні
якби знали –
то Славу Господа
не розпинали б!
І дякуйте, і дякуйте –
орлам і левам,
сичам і дрохвам
і дрібним птахам –
що вони небо
шиями і крилами тримали!!
бо розуми без богослів’я
впали
донизу,
щоб дриком догори
(як всі праві –
щоб світ ходив на голові!!)
весь світ так, як то є, тримали.
Більш світ чадить
бо що...
Небо і Бог не те вам відкривали б!
Чадить найбільше те,
що відкриттів від Неба
і не годне вже сприймати –
свавільні мислячі
гравці диявола – як доброхотні
супостати!!
і діти дивляться
у вічі татам
а їхні тати – що можуть сказати??
ідіть к дельфінам
і до царських левів йдіть –
бо ті беруться ще спасати...
та ж чує серцем
ще дитину – мати...
але смартфони в перший
клас – купляти!
нема дітей
в таких
є інститути – щоб від компів
відлучати!!!
а мати де?
а мати хто?
та безсердечна мати!
забудькуваті – що дітей
поклали попідтинню
земних жахів!
Птахів, Боже, – птахів!! –
й позцілювати, й цілувати –
не клік-гормонами
щоб очі й душі поклювати!!!
а мати – де?..
як? а є ж Божа Мати?!
чи ж не досить
Серце роздирати??
3
Стоять біля Хреста!
Осли! –
що це,
все одно, ніби Пилата Їй
пікетувати???
Ганебнії!!!
Слонам із Індії –
до вас примчати??
Впаде Китай?
Ні... безсердечнії,
хто серцем не зумів
прийняти...
І ви як протестанти –
ви відцуралися
Божої Матері...
серцем сприйняти?
це схотіли?
як давні іудеї
не схотіли...
аби
та матер’яльність лиш ...
І – надруковані вам
органи – у тіло??..
4
А перші
якби себе точно знали,
то Господа слави
не розіп’яли б ...
Завжди –
лиш правду
в серці розпинали!..
24.06.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839959
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 25.06.2019
* * *
Я вільний – як вітер,
І ми з ним витаєм – як діти,
І ми з ним
літаєм – де квіти, –
Де квіти живуть – не скажу,
Бо там вітер...
У небі є квіти –
І їх тільки знаємо ми,
Чужі всім, як діти.
Як мало цього між людьми!
Не прийнятий в людях,
Я гаряче з вітром дружу.
Він коник в усюди, –
Де квіти живуть – не скажу,
Бо там вітер...
Нічого не просим,
Бо тільки у Небі я свій,
Ми врешті приносим
Гарячий любові напій.
Я вільний – як вітер,
І ми з ним літаєм...
Є вітер!
1998
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2019
Я тільки лиш припав
достоту
бджола
як я
Божа істота
і літо й мед –
ліпша робота
некта-
некта-
(в опарі)
ри!
некта-
ри!
усе готово
для
сліпучого
удару
світлолиття!
і лікування!
аж ікота
і ходки
і червневі ходки
їмо
п’ємо
у Богові
аж
тоді мед
солодкий!
і ось собі – легати
й делегати?
ох і нелегко – храм
солодкий
збудувати
а хто
світ
ранить?
і все
за гранню!!
і –
мед
в ограні
23.06.2019,
після Ісусової...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839754
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 23.06.2019
Поема без переривів
«Зрілий як молодіє –
радіє» І.Ш.
Дружина моя
говорить тілом.
Кому народив Бог дружину
несмілу...
І, вибачаюсь, який
«звук тіла»?
Бо в чиї попаде оце руки,
такі чесна жінка
видає звуки!
Які «звуки тіла»?
Кому народив Бог
долину несмілу
ніжні барви
сопілку
тягниноса-горілку
дике сонце
ряднище
й просту перепілку
плідність
дикі канйони
плачинду
проростання
і літні обжинки
а мені жінку –
вона говорить тілом!
Чи мені не подумать
щось краще
і більше?
Он послатись на Бога
а Він посилається на Седакову
стрівсь їй дід-римлянин
мав щастя підкову
дарував їй щастя підкову
сказав:
«Я теж люблю поезію,
лише не у віршах...»
Що більше?
А взнав я –
й що більше...
Кому платину
плату й лопату
серця вічні
і дорослість
й обжинки
а мені подав
Він – жінку...
Любов говорить
й літера «б» гривою
підлітає
не йди, євреє, до Ідумеї
головне говоріння тілом
й ще головне –
хто побіля неї...
в неї в тілі тканина
ніби «молекули»
для вічної Одісеї
(вона моя дружина
нехай любов говорить)
вона говорить тілом!
каже – це вперед виступає
з неї
вічна поезія
вона безпечна, хоч любить
слово
вона щедра – його не ловить
душа чиста є і
кохає її Бог-Слово
19.06.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839544
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 21.06.2019
Божій Матері, що спасає ризикованих, в любові присвячується
«Воно тим християнськіше –
чим несподіваніше й гостріше споглядаєш...
я вибачаюсь щодо інших» І.Ш.
1
Заглянуть неухильно розсудкові?
Загинуть неухильно розсудкові??
є Задум –
обізватись добрим словом...
2
смиренний чловік – це
хто він?
неявлення-і-явлення
прийнять готовий?
Золото Духа –
золоті ці пальці
молоді трави плачуть
в ранку
живій праці
золоті трави пахнуть –
Божії скитальці
і Бог і трави
Бог пройде – і запах
а входить ранок
на рожевих лапах
є ранок генія
це ранок – мого генія –
від свята Божого
а чи – для кожного?
сліпим у тьмі – матеріальним виглядає
хоча цього ніколи
не буває
квіти очей
ці незабутньо пахнуть
не добачають?
та – не добачають
на одну мить в ограні світлом –
ахнуть!
стрічна любов
ці їх зіниці відкриває...
о люблять трави квітів
обнімаються
притягуються всі до
квітів – обнімаються
віти заквітчують і небо –
обнімаються
мов –
так спасаються
і Бог і трави
й знає Бог – йде запах
бо ходить ранок
більш на білих лапах
3
А згинуть неухильні розсудкові??
Є потяг
наректися
точним словом!..
21.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2019
Чом провід голий
пташку не вбиває?
у глибину йде
правда
і — серця
торкає?
аж на узліссі
у бутті суха
є
в провесінь
стежечка
а чом в безгрішші
ноги їй співають??
хай Бог
і південь — її
знають!..
04.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839389
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 20.06.2019
Слову-Богу, що зробив
унікальним, з любов’ю
присвячується
Всі граються, а Бог і я
працюємо.
Вітер в паруси! – о!
це не тільки мрія!!
Бог мене в небі потрусив! –
о ...
щоби серцям я радістю –
повіяв
з-над сил
так
щоб – спастися
попросив!
Паси!
Кого паси?
Паси – повітряні! –
гра сил
швидкість! –
окрилення Краси!!
да! за Красу –
тебе можуть прийняти
(ліси, мости, річки...поля...а! –
дурень схоче ословляти!
так! за сміливість –
не встигають розглядати)
ось, я вже в Сина
й Тата –
то дмухнув Дух – що, нерозумні?
нема стовпів?
ти точно с т а н ь – постала хата
хата до хмар небес!!
дівчата
кажуть її не бачать
а хто Отця по правді бачить?
нема
все відлетіло як злетіло
маєм тіло
і Боже тіло
комусь
відкритись
захотіло...
19.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839388
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 20.06.2019
Як добре, коли розуміють, —
Як доторк Божий,
А не Зміїв!
Й не обпікають слух вуста
Як щось не прийняло Христа…
Бетховен!.. —
В нім
До пекла глухота!
Бо й ти у Небі!
Слух твій не зачах!
Нема сміливців, —
Навіть — що в кущах.
А ти ломивсь! І про-
ломився всенький —
І за тобою
заробітний і худенький…
Витрішки скачуть:
Що це значе??
І трімер кряче…
Й сумний iPad це скачує…
І несусвітність та —
зія,
Й верхняя палата неба —
просія!
13.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839180
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2019
* * *
Благовірному князю Ігорю
з любов’ю присвячується
А я в серці моїм
безбороннім
але в серці моїм –
моя і твоя, княже Ігоре,
бачиш – корони
краплі крові в твоїй короні!..
між серцями є нитка –
любов-охорона...
а я люблю тебе більше!!
і от –
вибори чайки стрижі
і ворони
вибори чайки стрижі і ворони!!
от ми виборем серце святого Ігоря
перш в собі!
слави ради Христової!
а не ігор!..
моя, княже Ігоре, бачиш – корона? –
це як дивлюсь в твоє серце –
є світло!!
княже, Боже! хай любов увесь Київ
й всі серця охоронить!!
Сила Божа!
повідлітають ворони!..
18.06.2019,
ранок Ангела
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839170
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 18.06.2019
* * *
Я згадував, Боже, слова
І згадувать серцю хотілось,
В таємних глибинах бував,
Відкіль вони днесь прилетіли
З якої потуги ішли
слова сії, Боже, огне́нні
що хмари важкі розійшлись —
являється сонячний геній!
Що враг? що вали?
Що сонця́
і прем’єра хули,
якщо слова, Боже, блаженні!!
16.07.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839043
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 17.06.2019
* * *
О, дар – удар!
Як хлине довга повінь
Вогню з небес,
наструнчена здаля
Душа пописана – як дерево любові
У світло тягнеться всім шумом і гіллям,–
Душа – в огонь, вогонь – у слово.
1989
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839042
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.06.2019
* * *
«Хто не хоче,
той заплющує очі» (І. Ш.)
Я храм побудував із блискавок,
І дух мій блиска в радість не в папері,
Усі світи навкруги – в нього двері
І стріли ластівок...
Дім – резонатор мій,
і хто пролив
У ньому душу, той живим радаром
Зчиняє бурі ніжності й ударів,–
Приплив свій і відплив...
Та де б не був я – в легкій вишині,
Де пророста над головою кратер,
В землі,
в якім би лютому багні –
Мене знаходить Божеє вібрато
І водить пензлем-голосом в мені.
Наперед важить майбуття й слова,
І блискавок і ластівок розквітлість,
І цілий світ – мов сонце ожива,
Незримим перероджуючим світлом
Врочисто сяє в храмі голова.
1988
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838892
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019
* * *
Від ударів
лишаються іскри, як в склі
чи в небеснім льоду…
На землі!
всі століття! – іти щоб не ковзько!
Мисль танцює,
як білий наган
в арабесках моїх па-де-де!
Передайте цековським:
цей не впаде!..
Йдіте в небо!
Єдине, що я оспівавши, на груди б
згорнув.
Йдіть до мене!
я лобом його провернув!
Йдіте в небо!
ідіте! тримайте його на лиці, на руках,
Йдіте в небо,
це більше за все, що де скажуть
і зроблять
в віках!
Йдіте в Небо!
1981
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838891
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2019
Трійці Святій з любов’ю
й трепетом присвячується
Господи, молюсь за друзів.
Господи! Ти знаєш їхнє серце, –
хто, якщо не Ти,
і наставляє їх на води
від таких земля й вода
стрясеться
і святі серця
й нові народи
й світ зітхне
в потузі!
Ще й – в натузі!!!
Гляне морем –
те і те спирається
на Тебе –
раде ще й уважне Небо!
І з інстинктом рибним
гадь безкрила
гадь всім мила
так і розриватиме
ще океан цей –
де б – подіти – силу!!
Тільки я теоцентричний!
Боже! Вогне!!
Ти незвичний
Ти – і велетні класичні,
Боже! вгору – велети класичні! –
Боже! Боже – вічний!!!
станем й море ворушити!..
І – Отцеві добре буде жити.
Й рибам.
І птахам –
краплі стуснути! –
й підлетіти.
І – жлобам! І! – навіть
ерудитам!
Чи, художнику, ти Божий,
якщо крил не можеш –
народити?!
12.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838628
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 13.06.2019
Богородиці Діві Марії
і мамі нашій Галині*
з любов’ю присвячується
Не чуть пісні дочірньої,
Бо дочки моя мати
не має.
Заспівають вечірню
Птахи
і гласи поздіймають.
А сини три в містах,
І любов в серцях мають…
тож мають:
Тиха хата лунка і пуста —
Лиш птахи
всю вечірню співають.
Добре серце є Божим,
Хай зірки аж стрибають —
так сяють!
Тому небо є гожим,
Що Любов Твоя
всіх обіймає…
10.06.2019
* - мама в свої роки (їй більше 90 років)
книжки Божественні читає: "Собор" і інші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838435
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2019
* * *
Тому і Бог
що епохи
не варті Хреста
у борбі
Його із дияволом!
Христос — переможе в тобі.
О, біля водонапі́рки
пощипую струни
щемкі
я за Сина!
а поруч —
летять апельсини-вагон-апельси-
ни-вагон-апельсин...
вагон-апельси...
Блондиночка-клякса
що зна про сади
що зна про сади?
(в вагон підсади —
з вагона зсади)
і як їх садили?
Вернемось: епохи
не варті і цв’яха
як я у борбі
як я і поколюю
як медіатор —
прощипую грудку тобі
А там інкасатори
що нині тупі і рябі
не зможуть і взяти
не зможуть й підняти
дві слізки
із серця спустились
у тебе —
тобі...
За дошкою Бог
і нічого не варті
весняного
в струнній борбі
оті дві епохи
що зблідли потро́хи
з лиця у тобі
10.08.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838434
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.06.2019
Поетесі Ользі Седаковій, доктору
теологічних наук, з любов’ю
присвячується
Біда і щастя тим – що ви не Україна
та ви ще чуєте художність
а я косив й тоді безбожних
тепер кошу – тяжко безбожних
аж де руїна
косну й не дихають
косіння і молОдить
високе затамовує всім
подих
та й Бог зачіплює – наповнить –
кожне серце!!
Ви ж і не дихаєте
Він й назбирає із єдиної людини…
Ось! має значення художність!!
одна художність тут працює!
там дихання нема!
бум! і тут легені
вже на дух лицюєм
ви в серці
малохудожня бусурма
в серці тупцюєте!
на однім місці!
Косу хапаєте –
люди-зима, земля-зима!!
Хай вхопить вас удар
святого Божества!
із серця
ви не вийдете
не із своїм…
і в ваше серце – вічні солов’ї!!
Щоб не казала вам канва
«ще мить назад
казав чужі слова»
Та Бог! –
серце його успів…
і Богу – в серце плачуть
з нього і стало все – своїм…
18.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838330
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 10.06.2019
Жовтень дзвінко ставав
був в усьому на лисі.
І якби не чуваючі тайну шедеври —
Живу тихо — поліг би на черешневому листі,
І циклони швидкі прибалтійські
у листі червонім задерли б…
Бог —
вдень сколок черкнув,
я іскру обняв в холод,
Чуйні пагони Духа
чомусь продихнулись за Каму
І — оголені в холоді —
лижуть внутрішній солод
Свіжим-свіжими рвійними
вшерх язиками…
Я по суті на осінь завдав
тяжку ношу:
І коли чиюсь душу
очистить? знасилує?
І кому мотивовано
й що я доношу?
Дух сказав — хто ще тут?
Бог помилує.
2003
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838125
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2019
пильнуй усі слова на серці
строго
таємний сік
у стовбурі притоком:
хто лиш прозрів
до кореня
до Бога
той не шумить
як смертний ще листок
1999
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838124
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 08.06.2019
Господу Ісусу Христу,
що вознісся на Небо,
з любов’ю присвячується
У мене внутрішній
діаметр без обмежень.
Христос вознісся –
й діє м’яз
для спостережень!
Я душу піднесу
й спостерігаю
про що мовчать пташки
те я й співаю
я так люблю!
дашки мовчать
опісля маю
пташки і світло є –
й крізь мене
пролітають...
06.06.2019, з причастям,
свято Вознесіння Христового
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837990
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.06.2019
* * *
тінисті алеї і протяг
це в лип
лівобережних до правобережних
є потяг
юність – чи зліплена
з травня?
така в вітрі слизькість
і от мурава –
ще й мурав’я
тінисті алеї і
завжди є протяг
а влип юний травень
здимів ніби травень
а от в ногах трави
із берега в берег
синяву неба –
котять
а де ж тії тяги –
за руки
за ноги –
що то по Богові!
де Бог і де праця?
де сміливість по Богові?
сміливість – ні за що і
не браться?
тінисті алеї і протяг
це в лип
лівобережних до правобережних
є потяг
06.06.2019,
з причастям,
Вознесіння Христове
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837984
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.06.2019
Христе, Боже добра й в добрі,
щоб добре я Тобі робив! –
щоб Ти схотів?
Бо ось я не серед рабів.
Бо я й в полудень не упрів,
бо слухався, й Ти – мене захистив...
А Ти мене і серед друзів умістив
як день у сонці, щоб і в світлі
я ходив,
та й чистоті сердечній навернув:
щоб я пішов в мільйон дзеркал?
Великий й Чистий!
Совістливий Христе!
І це ж то навіть не дзеркальний зал.
І не два зали.
Якої б вони правди розказали?
Ліпше б за руку із Тобою йти!!
Бо Ти – це Ти!!!
Прости, що проповзав й добра приносив.
Ліпше за руку, як дитину, яку вчать ходити.
Тьма ерудитів.
Й як то на кладовищі неофіти...
Високий й Чистий!
Мій сердечний Христе!
І в серці я долоню затиснув.
То світ заснув? чи то прокинувсь –
для нового сну?!..
Ти в висоті,
Ти в чистоті, Ти – шлеш
всі найбожественніші звуки! –
То може б я тримавсь за Твою Руку?
Мене ж то дзвони чують,
й діти...
розшир, щоб я з Небес вмістив!!!
...й Вона!!!
о Боже!!!
сльозою Її – вгору і донизу! –
і аж до немічних, до дна!
і в немочі спаса Вона!!! –
це й Ти!!!
Скажи, куди ще йти, –
буду іти!!..
16.05.2019,
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837577
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.06.2019
* * *
о Христе, Himmlische* — стрижі,
що круті —
заспівають!
в імлі вже стрімкіше
твар
і діти
і дрібна мошка
й вечір —
всі опадають...
З горла свистом — мечі
каруселям кидають!
і вже нижче, й ще нижче! —
твар їдять і співають
і хто виправить Himmlische!?
і серця вмить черкають...
27.05.2019,
надвечір’я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837491
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.06.2019
Псалом 37.
Хочете зцілитись? – хочете правди?
«...новоприбулі не встигають зрозуміти, що було раніше.»
Ольга Седакова, поетеса і теолог
Ти благодарствуєш –
а я хоч живодарствую,
від Неба – я красивий,
Вогонь – тож гріюсь, Боже,
у мені є
Твоє Царство!
Красивий Боже –
внутрішня краса – не сивіє –
від Тебе, точно, набираюсь...
а придираються же ...
а я від чогось віддираюсь!
від чогось, що земне,
не заплямуй мене,
не заплямуй, чуєш, мене!
бо я і проливаю Царство –
якщо і щось наздожене!!
убережи, Слово, мене,
це кожен крикнув би –
якби – прибило днем!
пливун, терпун, плавець –
що хоч, Боже, наздожене
як розум в мізках вполонений –
вполонених, це виждь, жене!!
а я вогонь і світло – раз – і два –
й нема мене!
і все тягуче і земне
це від євреїв до волинських
до дулібів
це перетісто – переднем!
а я упік!!! – і вийде хліб –
і ніша – Хліб!!
і ще коржисті наддержавні,
а вжарив, а я – вжарю!!! й вийде Хліб...
і буде тоді кушать біб
й попісять – біб...
і бачитимете а чи не бачитимете –
і чим озброєний – дуліб!..
Боже!! убережи
гарячого мене!!!
Ти Бог і, Боже, Ти храни мене:
тут більш як цар,
бо тільки Царство – стане
Твоїм Днем!!!
29.04.2019,
другий день Пасхи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837489
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 03.06.2019
* * *
З веселим співом
в віражі –
я трохи не досяг
дитинно
дарувать себе –
вгорі –
в наскельному монастирі
як враз лице здивовують – і –
і ніби виціловують
стрижі!
так ніби Бога –
збережіть!
і не кажіть...
14.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837336
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2019
* * *
Синові Божому Христу
і Богородиці
з любов’ю присвячується
Ну як таке ось розчиняти літо!!
Вгорі рішили – ангелів пасти?
Чи так і посувають до мети
Південним соком! – повним
світла в світі!!
Аж кличуть ноги – вдаль
іти!..
Ну як таке ось розчиняти літо!!!
Грунтовою дорогою брести...
І тонко я б хотів хотіти –
Де Ти літаєш – те, що
й Ти!
І в серці кличі –
і це Ти!!!
А як мені це розчиняти літо!
В мені – ще ходять
два Пости...
Чи й так благословив би
мене Ти
Стовпами світла цю корону світу
Душам – корону літа –
всім нести!..
30.05.2019, ліс
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837335
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 02.06.2019
* * *
Польове й підліскове літо!..
не дано зрозуміти
як Бог є — а Він
все в Собі розуміє
те літо і піє
і ніжністю тихою віє
мов ягода — красна доспіє
так мов не діждались відмашки
побігли схвильовані серцем —
стада
стада білим-білі
бурунячись
силою серця — ромашка!
жасмин аж під хмарою
стада
але Богу
освіченням
серце напасти — не важко...
ллєш і ллєш, Христе,
і до щастя б
допастись
27.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837243
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2019
* * *
Матері-Діві присвячується
«Тільки щедрість не забувають,
Коли вже не літають.» - І.Ш.
Йшла дитинка – підстрибуючи
діти – скрізь діти
душа пам’ятає – і
хоче летіти!
Бо вона ще пташинка
вщасливлена світом
світла Божа струминка
в руках добрих –
пахтіти!
Руки добрі тримають світ
скрізь –
тільки – діти…
дощ добра в хмари йде
винувате в цім –
світло світу
от в цих дітях!..
1.06.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2019