Ви бачили місяць на фініші серпня,
Протягнуті руки його до Землі?
Так ніби хотів він пробігтись по стернях
І навіть гойдався в ріці на веслі.
Котився по небу розпеченим колом,
Здавалося часом, що то – колобок.
У місячнім сяйві ніч слухала соло,
Як бились серця наші чув сивий Бог.
Боялись «шахедів», як бачили сяйво,
Не знаю чи був цьогоріч зорепад.
– Всі війни одвіку й донині, всі – зайві! –
З протестом виходять зірки на парад.
