Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Веселенька Дачниця: ЖИТТЯ - ЯК ДОРОГА ч. 5 - ВІРШ

logo
Веселенька Дачниця: ЖИТТЯ - ЯК ДОРОГА ч. 5 - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЖИТТЯ - ЯК ДОРОГА ч. 5

                                                                      
       Кінець двадцятого - початок двадцять першого століть чергувалися як добрими, так і сумними подіями.  Масові звільнення людей з підприємств та організацій, мітинги, забастовки, безробіття… У магазинах – черги за продуктами… 
       Якось, будучи у відрядженні, з автобуса вийшла жінка і, не поспішаючи, попрямувала в напрямку Дубенського замку. Захотілося подивитися, що тут змінилося з тої пори, де колись готувалася до вступних екзаменів у педагогічне училище…
       Невеличкий скверик не впізнати - повиростали величні дуби і липи. Уже, мабуть, давно знесли й ті лавочки, бо всюди - різноманітні кіоски та каруселі.  Замок, омитий водою ріки Іква, має охайний вигляд: і всередині, і зовні. Тільки якоюсь пусткою віє навкруги… Обміліла ріка Іква, перетворилася на рівчаки, які позаростали очеретами… 
       Надії Михайлівні пригадалося, як велетенські хвилі повноводної ріки обмивали стіни фортеці. Навіть пісню згадала, яку в шкільні роки так любила співати з подругою: 
	                " Звилася грізно стара фортеця,
                          Навколо тиша спить вікова,
                          А поруч хвиля о берег б’ється
                          Прозорі води несе Іква.

                         Тут кожен камінь ще пам’ятає
                         Тараса Бульбу і Кобзаря ….

        Серце зжалося від болю… Кожен камінь - той пам’ятає, а що пам’ятаємо ми, люди? Безглузду меліорацію, котра спустошила наші річки, озера, що навіть в сільських колодязях не стало води… Поля, на яких тодішнє керівництво планувало вирощувати овочі, позаростали очеретом, рогозою та верболозами. Природу не обманиш…  Повноводна ріка перетворилася на жалюгідну канаву, в якій,  хто знає, чи риба водиться.  А ми, дітлахи, ловили рибу і раків, не на Ікві - бо боялися її глибини, а на притоках цієї ріки. І в такій чистій воді, що було видно, як по піщаному дну плавають рибки. Водилися тут соми, в’юни, щуки, плотва. 
Плетеними із лози корзинами, або просто голіруч її виловлювали, так  багато було риби. Зав’язували на руку якусь тканину, щоб раки за пальці не кусали, і витягували їх з-під берегів річки. А вони сидять під берегами в піщаних норках і такі великі, що як кинеш у відро декілька, то вже й піввідра. Тепер раки делікатесом стали: невеличкі - це щоб понюхати, бо там нічого їсти, а великі продаються за такою ціною, що тільки можна на них подивитися. Рідко хто дозволить собі таку розкіш…  
       А Дубенський замок вистояв більше п’яти століть… Його ніколи  не змогли взяли штурмом вороги.  Всередині Замку розміщено краєзнавчий музей, де зберігається перший бурштиновий амулет. Цікавими є велика колекція іконопису та художній зал, де картини написані аквареллю. 
Дивлячись на силу і велич цієї пам’ятки історії, подумала, що потрібно розповідати і проводити екскурсії, розпочинаючи з підземелля цього Замку. Тут збережено предмети, які використовувалися в покараннях за правопорушення кінця шістнадцятого - початку сімнадцятого століть.  Дуже цікаві предмети Середньовіччя… Багато чого вартий Ганебний стовп позору за вчинену крадіжку. Певне, не одна людина своєчасно схаменулася б, дивлячись на цю споруду.  Особливо ті, які тепер крадуть не мішками, а вагонами і не бояться Божої кари…
       Переходячи Ринкову площу в центрі міста, Надія Михайлівна остовпіла, побачивши, як двоє хлопчиків шкільного віку шпурляють ногами надкушену булочку…  Перед очима - голодне дитинство і така ж маленька булочка, яка запам'ятался на все життя...  Підійшла, підняла булочку з асфальту. Зробила зауваження мамам, які спокійно курили на лавочці. У відповідь: «А що тут такого? Діти граються»...                          
     - Чим граються? Хлібом?! Ви хоч знаєте йому справжню ціну?
     - Яка різниця, його голуби і так поїдять, – почула у відповідь…
          
       Заспокоїлася уже, їдучи в поїзді…  Дорога була довгою, за вікном проносилися як великі розквітлі, так і занедбані села. Все як у нашому людському житті… 
Ті люди, хто не здається у важку годину, не опускає голову і руки - виживають у складних життєвих обставинах. І живуть, радуючись життю і радуючи навколишній світ. Людей лабких доля не щадить, тому стають вони наркоманами, п'яницями, або в тюрмах опиняються...
      Життя не балувало моїх подруг Аню і Марійку, але завдяки наполегливості, -  обоє закінчили вищі навчальні заклади і стали спеціалістами своєї справи.
Анна Миколаївна,- після закінчення Харківського юридичного інституту, довгий час працювала народним суддею в Криму і Дніпропетровщині. Вийшовши на пенсію, продовжила приватну діяльність в адвокатурі. Багатьом вона допомогла у житті... 
За це її шанобливо називають наша мама-Тереза...
Марія Василівна, - закінчивши будівельний факультет Рівненського інституту, трудилася все життя на будівництві. Неодноразово була нагороджена, як спеціаліст своєї справи.
 А розпочинали подруги трудову діяльність  з профтехучилищ...  Зі спеціальності маляра-штукатура. За ці роки, що працювали на будівництві, освоїли додатково спеціальності опоряджувальника стін мармуровою крихтою та плиткою.
    Завжди пам’ятаючи, що доля наполегливих любить, ставила перед собою кожен раз якусь мету і добивалася всього своєю працею. І хоч були у житті якісь сумніви, розчарування, але коли твердо йдеш до задуманого, то вже не думаєш скільки часу займе цей шлях… Якою б тернистою не була ця дорога– наполегливість і віра дають добрі плоди.
   - Я щаслива! - говорить Надія Михайлівна. Люблю людей і працю. У мене прекрасна сім’я: чоловік, з яким прожили разом багато років, двоє дорослих дітей. Маю прекрасну освіту та роботу. 
     Життєвий шлях людини, напевне, ніколи не буває гладеньким. На дорозі мого життя були і тернові колючки, і ями з різним брудом, але наполегливість, віра в людей зробили мене щасливою.  В яких життєвих  ситуаціях не була – завжди зустрічала добрих людей на своєму шляху. Їхню підтримку,  допомогу та доброту запам'ятала на все життя.
       Коли мене запитують, що легше будувати, будинки чи правову державу, відповідь одна – будинки. І хоч будувати будинки - важка фізична праця, але відпочинеш, подивишся на плоди своєї праці - душа спокійна. Про правову державу так не скажу, бо моральна сторона  є завжди набагато важчою, ніж фізична…
                                                                   В. Ф. – 07.05.2023  

ID:  989448
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.07.2023 17:34:50
© дата внесення змiн: 02.10.2023 20:06:03
автор: Веселенька Дачниця

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Світлая (Світлана Пирогова), Валентина Ярошенко, Valentyna_S, Катерина Собова, Маг Грінчук
Прочитаний усіма відвідувачами (297)
В тому числі авторами сайту (10) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

12 Ось такі оповідання дуже потрібні у наш час, бо виховувати необхідно не тільки дітей, які недбало ставляться до хліба, а й їхніх мамів, які байдужі до своїх дітей. Майстерно написано. 16 give_rose give_rose give_rose Дякую. 16 hi
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 02.08.2023 - 18:16
16 16 Сердечно дякую, дорогенька tender
 
Маг Грінчук, 24.07.2023 - 21:58
Дякую за життєвий твір. 12 16 give_rose hi
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Маг Грінчук, 29.07.2023 - 17:15
16 І я Вам сердечно вдячна tender
 
Lana P., 23.07.2023 - 21:44
12 дякую за ваші такі майстерні та життєві твори 32 32 32 32 32
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Lana P., 29.07.2023 - 17:13
Навзаєм, Світлано hi Завжди Вам рада biggrin
 
Valentyna_S, 23.07.2023 - 19:38
Ваша лірична героїня ще легко відбулася, зробивши зауваження дітям і мамам. Вони могли б ще її обматюкати. На жаль. Було й за попереднього режиму багато позитивного: повага до праці, до людини, до старших. Зараз того нема, бо батькам ніколи виховувати, а школі не можна. Вона повинна тільки навчати. За що боролись... frown Дякую за твір, читала із задоволенням 16
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Valentyna_S, 29.07.2023 - 17:11
16 Сердечно дякую за Ваші роздуми з якими можна в чомусь погодитися, а в чомусь маю свою думку frown Працюючи юристом, зустрічала й неповагу до праці людей, які працюючи на шкідливих роботах, вірили що раніше вийдуть на пенсію. Про виховання дітей скажу, що не потрібно "грузити на школу", бо все починається з сім"ї.
Благополуччя Вам у всьому hi
 
Катерина Собова, 23.07.2023 - 10:32
12 12 12 Вірочко, з величезною насолодою читала і перечитувала Ваш твір, велика подяка за Вашу працю, майстерність, правдивість! Успіхів, наснаги і творчих злетів Вам!
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Катерина Собова, 25.07.2023 - 19:37
16 Сердечно Вам дякую за такий життєдайний комент hi
Навзаєм, Катрусю friends
 
Ніна Незламна, 23.07.2023 - 06:15
12 12 16 17 Життя прожите не завжди родзинка....Та маємо бути сильнішими і вірити в краще! friends give_rose
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Ніна Незламна, 25.07.2023 - 19:33
16 Щиро вдячна tender і завжди Вам рада friends
 
Так життєво і майстерно написане пережите минуле... Воно лишається в нашій пам'яті назавжди! Море Вам натхнення та приємних емоцій, шановна Вірочко! 12 16 love03 16 give_rose
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Валентина Ярошенко, 23.07.2023 - 10:38
16 Щиро вдячна, Валечко, за Ваш життєдайний відгук hi
Навзаєм, дорогенька friends
 
Галина Лябук, 22.07.2023 - 18:39
Спасибі, Вірочко, за чудовий твір, що так майстерно написаний. Читаєш і ніби живеш разом з героїнею чи то її життям, чи то своїм, бо так усе схоже, близьке. Це велика творча Ваша праця, що заслуговує високої оцінки. hi 12 12 16 give_rose give_rose give_rose
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Галина Лябук, 23.07.2023 - 10:29
Ваші щедрі відгуки, Галинко, завжди додають наснаги hiі хочеться працювати. Сердечно дякую 16 16 Завжди Вам рада 019
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: