|
Внутри каждого из нас существует загадочный мир Мечты. В нас звучит древний, идущий из глубины веков зов, стремление к совершенству, к добру, к единству, к любви. Это стремление, сильное, могущественное, никогда не предает нас. Оно не стареет, и не важен наш возраст, ибо стремление остается и из таинственных глубин нашей души зовет, зовет, зовет... Хорхе Анхель Ливрага
Счастлив тот, кто способен заплакать, читая стихи, чье лицо отражает возвышенное волнение, рождающееся при звуках прекрасной музыки. Хорхе Анхель Ливрага
Искусство — это воплощение красоты, гармоничное сочетание частей. Искусство неподвластно разуму, оно интуитивно. Его постижение приходит прежде понимания умом. То, что не прекрасно, — не искусство. Хорхе Анхель Ливрага
Искусство — это мудрость в обличии красоты. Хорхе Анхель Ливрага
Искусство, не несущее послания, подобно пустому конверту. Хорхе Анхель Ливрага
Наука, искусство, философия, не проникнутые гуманизмом, лишенные чувства истории, не движимые любовью к человечеству, не занятые глубокими поисками человеческих ценностей, — это не наука, не искусство и не философия. Хорхе Анхель Ливрага
Засновник і перший президент Міжнародної організації «Новий Акрополь»
Багатогранна особистість Хорхе Анхеля Лівраги Ріцці відображена у справі його життя: Міжнародній організації «Новий Акрополь», яка сьогодні діє в більш ніж 50-ти країнах.
Внесення філософії у повсякденне життя
Він запропонував відновити ідею філософської школи класичного зразка та представити по-новому сократівський метод як пошук людиною мудрості та знань. У давнину такі школи – як, наприклад, Академія Платона, ліцей Аристотеля чи неоплатонічна Александрійська школа – допомагали вносити нову життєву силу та надавали новий напрям суспільствам свого часу. Маючи глибоке коріння у класичній традиції та дивлячись уперед у ІІІ тисячоліття, ця потреба в оновленні знову виникла в середині ХХ століття.
Маючи покликання до викладання та новаторський дух як філософа майбутнього, професор Ліврага розробив програму навчання Філософської Школи. Водночас він продовжував власні дослідження у порівняльному вивченні релігій і різних напрямків філософської, соціокультурної, наукової та художньої думки.
Основною ідеєю цієї філософії як способу життя є поняття «ренесансу» чи «відродження», що починається з «внутрішнього відродження людини». За визначенням професора Лівраги, це людина, яка постійно еволюціонує, яка ставить собі питання про те, що вона бачить, що відчуває і який досвід переживає, яка розмірковує і шукає відповіді.
Мета зробити філософію всіх часів – спадщину мудрості людства – доступною для всіх є рушійною силою філософських шкіл «класичного зразка». В їх основі лежить не лише любов до навчання, але також почуття відданості суспільству й сьогоденню та далекоглядне бачення. У цьому розумінні він, безперечно, був новатором у ХХІ столітті.
Новий гуманізм
Глибоко усвідомлюючи необхідність нового еклектичного гуманізму, здатного поєднати великі філософські вчення Сходу та Заходу, він розробив методику викладання, спеціально призначену для молоді, щоб вони змогли відкрити в цих ученнях основні ключі до розуміння сенсу існування і долі людства, а також навчитися активно реагувати на зміни.
Розуміння культури – спільного коріння всіх народів і цивілізацій – допомагає послабити загрози з боку матеріалізму та догматичної ірраціональності, які розділяють людей і спричиняють конфлікти між ними.
Сократівська методологія школи філософії застосовується в культурі через практику діалогу на всіх рівнях – між мистецтвом, наукою, релігіями, між людьми та різними культурами і націями, які лежать в основі їх існування.
Професор Ліврага присвятив своє життя розповсюдженню ідеї братерства серед людей і народів, протистоянню матеріальній та моральній убогості сучасників та відстоюванню свободи совісті та вільного вираження поглядів, де вони могли бути під загрозою чи обмежені.
Відданість суспільству
Філософія, що застосовується на практиці, вимагає від людини визнання власних зобов’язань перед часом та суспільством, до якого вона належить. Як часто говорив засновник «Нового Акрополя», ми всі можемо зробити дещо, щоби світ став кращим. Коли в світі багато плутанини та пасивності, найбільш цінними, довготривалими й необхідними зобов'язаннями є ті, що виникають зі свободи кожної людини.
Біографічні дані
Професор Хорхе Анхель Ліврага Ріцці народився в 1930 році в Буенос-Айресі в сім'ї італійського походження, громадянство Італії отримав у 1975 році.
Він вивчав медицину за спеціальністю «Медицина Стародавньої Індії» у Теософському товаристві Адьяр в Індії.
Він також отримав ступінь бакалавра з історії мистецтва та філософії в університеті Буенос-Айреса.
У той же час він навчався у Ч. Джинараджадаса та Н. Шрі Рама, що були президентами Всесвітнього теософського товариства.
У 1957 р. Хорхе Анхель Ліврага заснував філософську школу класичного зразка, яка згодом перетворилась на Міжнародну організацію «Новий Акрополь».
З цього часу він присвятив своє життя цій духовній пригоді, докладаючи зусилля у викладанні та дослідженні, а також створюючи центри спочатку в Америці та Європі, а пізніше, з 1977 року, у Східній Європі, Азії, Африці та Океанії.
Він помер у Мадриді в 1991 році.
Нагороди
На знак визнання його праці він був нагороджений Паризьким хрестом у мистецтві, науці та літературі у 1976 році та, окрім інших відзнак, прийнятий до складу Академії Буркхардта. У 1951 році він отримав Першу національну премію з поезії в Аргентині.
Хорхе Анхель Ліврага присвятив своє життя служінню гуманістичному ідеалу, який нас надихає та сповнює сил, а після смерті він залишив усе своє майно нашій інституції: будинок, де він народився, й особисту колекцію творів мистецтва для створення приватної колекції.
Його роботи
Він опублікував дослідження давніх культур і цивілізацій, романи, філософські есе та роздуми про сучасний світ, а також численні статті.
Один із керівних принципів робіт Хорхе Анхеля Лівраги – це зробити знання та філософію доступними для якомога більшої кількості людей. Тож значна частина його інтелектуального спадку складається із занять та лекцій, прочитаних на різноманітні теми, але завжди об'єднаних єдиним лейтмотивом: необхідністю пробудження свідомості кожної людини.
Опубліковані роботи
«Анкор-учень». Роман, дії якого розгортаються в епоху безпосередньо перед потопленням Посейдоніса, останнього уламку Атлантиди за Платоном.
«Алхімік». Історичний роман, присвячений Джордано Бруно.
«Театр Містерій. Трагедія». Есе про містеріальні корені театру в класичній Греції та його функцію катарсису.
«Елементали – духи природи». Синтез традиційних знань про невидимий світ.
«Фіви». Історико-філософське есе про стародавній Єгипет.
«Магія, релігія та наука третього тисячоліття». 6 томів. Роздуми професора Лівраги щодо широкого кола питань та запропоновані рішення філософського і практичного спрямування.
https://newacropolis.org.ua/articles/jorge-angel-livraga-rizzi
ID:
985978
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Мініатюра
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.06.2023 21:27:19
© дата внесення змiн: 12.06.2023 21:27:19
автор: Тома
Вкажіть причину вашої скарги
|
Щиро дякую за підтримку!
