Зізнаюсь, я не дуже пам’ятаю
Нашу першу зустріч із тобою.
Далі ж всі контакти зберігаю-
В серці, в голові, з теплом, з душою.
В пам’яті буквально кожне фото,
Скинуте як вранішній сюрприз.
Все твоє для мене позолота-
Твої очі, губи, щоки, ніс.
Незабутній присмак поцілунку,
Найсолодший, як травневий мед.
Теплоту метеликів у шлунку,
Створює знайомий силует.
Посмішка твоя туманить розум,
Поглядом захоплюєш думки.
Створюєш в мені любовну прозу,
Збуджуєш віршовані рядки.
Кожен дотик досі відчуваю.
На щоці, на шиї, на губах.
І щодня у мріях уявляю.
Твої руки у своїх руках.
За собою часто помічаю,
З думкою про тебе і про нас,
Що щасливим з боку виглядаю.
Це помітно в профіль і в анфас.
Хочу щоб ти теж так почувалась
Коли я сиджу в твоїх думках.
Щоб ти теж постійно усміхалась
І вогонь блищав в твоїх очах.
Нізащо в житті не пошкодую
Що звела нас разом ця зима.
За тобою, сонечко, сумую
І у мене в мріях ти одна.
2017 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
