Коли її зовсім не ждеш,
Вона зненацька так приходе...
Із нею брід перебредеш
І навіть там,нема де броду.
І зорі падають з небес отим,
Хто підставляв долоні,
Із нею пень- трухлій воскрес
В її обіймах, у полоні.
Із нею час- пливе повз нас,
Ми розчиняємось в цілунках
І віддаємось без прикрас
І утопаємо в чарунках.
Вона не пройде крізь віки.
У кого є- дарує крила.
Із нею в кольорі роки,
І до життя - чарівна сила.
Із нею хмарний день без хмар,
Усе мов той вареник в маслі,
І ніби всесвіту владар
оживить Зірочки загаслі.
І дасть смоковниця плоди,
Щасливим буде кожен ранок,
Дитячий сміх І цвіт садів
А в радість І сумний світанок.
Коли її зовсім не ждеш,
Вона зненацька так приходить.
Із нею все перебредеш,
Навіть і там, нема Де броду.
11.12.2022р.
👩🦰В.Мала
