Нові жнива: безмежжя нив, достиглий колос,
Та лине світом із полів стражденний голос,
Де кров’ю скроплені поля цвіли віками,
Лежать сини, врожай війни і плачуть мами.
Нові жнива: нове зерно, достаток в хати,
Нова війна кладуть життя нові солдати,
Де кров’ю скроплені поля цвіли віками,
Лежать сини, врожай війни і плачуть мами.
Нові жнива: горять поля, димлять покоси,
Не пробіжать по тій стерні їх ноги босі,
Де кров’ю скроплені поля цвіли віками,
Лежать сини, врожай війни і плачуть мами.
Нові жнива під звук гармат й страшного грому,
Здригнувся світ не треба цих плодів нікому,
Де кров’ю скроплені поля цвіли віками,
Лежать сини, врожай війни і плачуть мами.
20.07.2022
...і не було б отієї жатви, аби всі ми зрозуміли ще в 1991 році, що "старший брат" - звовсім не брат, а урка, що готрить ножа на "меньшого"... Дійшло вже, та пізно! "Якби ж знаття..." - кажуть недолугі українці!