Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Інна Рубан-Оленіч: Тільки дим - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Анатолійович, 17.07.2022 - 17:26
Це прохання відусього світу! Хай так і буде
Віктор Варварич, 10.07.2022 - 13:10
Щемно! Клята війна у нас панує, Сипле ракетами навкруги. Нечестивець зло толерує, Чинять геноцид вороги... Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Віктор Варварич, 10.07.2022 - 13:16
Дуже прикро. Нам треба Перемога!
Віктор Варварич відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 10.07.2022 - 13:31
А перемога буде за нами,Знищемо цю кляту орду... Розвіємо поміж берегами, Прожинемо лиху біду... Сашко Негрич, 08.07.2022 - 18:41
Сказати, що це сильно написано - це нічого не сказати, Інно. Іноді здається, що москалі вже пробили дно. Але вони все одно раз за разом пробивають його знову. Шкода людей, шкода взагалі всіх наших українців. Я не вірю ні в бога, ні в карму, але іноді так хочеться повірити, щоб мати хоч якусь примарну надію, що вони отримають по заслугах.
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Сашко Негрич, 08.07.2022 - 18:51
Дякую! Ми діждемося Перемоги, а їхньому поріддю горіти в пеклі.
Катерина Собова, 28.06.2022 - 09:28
Чомусь згадала слова Шевченка "Чи Бог бачить із-за хмари наші сльози, горе? Може бачить, та помага, як отії гори предковічні..." Невже і Бога немає справедливості?
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Катерина Собова, 28.06.2022 - 09:35
Жахливий час для нашого народу...немає слів
Макс Дрозд, 27.06.2022 - 23:52
Я сьогодні був у шоці. Не міг ні пити, ні їсти після цієї новини. Кляті виродки, нікчемні істоти, помилкові створіння....Та в голові - лише лайка, й прокльони. Проте, сюди писати таке не буду. Лише скажу одне - виблядки - церковнослов'янське слово, яке найкраще характеризує цих нелюдів. Антихрести, демони.. Після прочитання - мурахи. А світ ще зволікає! Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Макс Дрозд, 28.06.2022 - 00:06
дуже прикро... такий біль у душі... коли пишу стає легше... вони прокляті на сотню поколінь... але чому знову жертви і горе? щодня... важко. Дякую, що завітали, заходьте і щось позитивніше почитати...
|
|
|