Чудові вірші Любоньки Ігнатової не залишають байдужими нікого! А цей пробудив у моїй душі теплі спогади дитинства. Вирішив написати пісню, можливо це можна вважати романсом. Тому зробив у двох варіантах - з фортепіанним супроводом і оркестровим. Тут виставляю оркестровий варіант, а слідом виставлю з фортепіано. Слухайте і оцінюйте.
У мами вдома затишно-спокійно,
Як тріск поліна в грубці в заметіль,
І трішки щемно, трішки ностальгійно,
Бо тихо зрить дитинство звідусіль.
В старих книжках, світлинах поруділих
Його дрібненькі і легкі сліди,
Як сік солодкий в яблуках дозрілих,
Як терпкість саду, що згубив плоди.
Як сік солодкий в яблуках дозрілих,
Як терпкість саду, що згубив плоди.
У мами вдома моїх снів окрайчик
Гарячим хлібом пахне на столі.
А десь казковий довговухий зайчик
Несе гостинці іншій дітворі...
Гойдає час мою стару колиску
Десь на горищі, ближче до зірок.
І десь в мені мале смішне дівчисько
На волю робить відчайдушний крок...
І десь в мені мале смішне дівчисько
На волю робить відчайдушний крок...
