« Мій Боже милий, як то мало
Святих людей на світі стало.»
( Т. Шевченко, «Подражаніє 11 псалму)
Час пливе, рік проминає
на світі білому Твому,
і не знає, Творіння Боже, що йому
сповнити задум Твій простий—
закон Завіту берегти,
творити славу навіки!
А світ зрадливою рукою
отруту п'є із чаші золотої,
даремна мудрість, марний розум,
що суперечить істині Твоїй,
свята правда Вічного Пророка
освітить землю навіки!
Примітка:
1. У вірші використаний латинський
афоризм: «Bibere venenum in auro»— «Пити
отруту з золотої чаші» грецького філософа
Плутарха (46—127).
2. «Вічний Пророк»— Ісус Христос.
