Час рікою пливе, стане вмить все нове:
І життя, і природа, і люди.
На кожнісінький час, в світі є про запас,
Вірні праведники та Іуди.
Хтось вдягає хіджаб, хоча був Божий раб,
Іще в пуп’янку мазаний миром.
Чи не відає меж в павутині мереж,
І чатує за інста-кумиром.
Часто славне ім’я між сміття, ганчір’я
Брудним ротом рече разом з матом,
Він лежить в будній день (отрухлявлений пень),
У неділю щоб знехтувать святом.
Не шанує батьків і шкодує дзвінків,
А вони ждуть на лагідне слово,
Легко в спину кижал, може вбить наповал,
Або вчинками, щоб поступово.
Хтось знімає дівчат і вульгарність у чат…
У реальності ж – їх жде родина…
Не боїться гріха на чуже зазіха,
Що лежить не так… клята личина.
Когось тягне багно пересудів на дно,
Тому й свідчить завжди не правдиво,
Це приречений сюр – хоче все від кутюр,
На сусідове дивиться хтиво.
Час рікою пливе, доки світ наш живе -
Актуальними є всі чесноти.
На кожнісінький час, завжди є про запас,
Справжні люди і просто істоти.
12.12.2021
Що поробиш,реалії не прості .
