Легенда о ландыше
Одна из первых легенд поведала нам о том, что ландыш появился из слез Евы, которая оплакивала свое изгнание из рая.
Древние славяне рассказывают эту легенду на свой лад.
Они утверждают что ландыши -это слезы хозяйки подводного царства Волховы, которая очень нежно и преданно любила Садко. Но однажды она застала его с земной красавицей -разлучницей Любавой. И вот тогда из глаз Волховы полились жемчужные слезы и попадая на землю превращались в белоснежные цветы.
У французов есть своя красивая легенда о ландыше.
Жил-был в давние времена Святой Леонард, близкий друг короля. Он так сильно любил природу, что в один прекрасный день решил стать отшельником, уединиться в лесной чаще среди птиц и цветов. Он долго бродил по лесам и полям и наконец выбрал для себя чудесное местечко. Определившись с выбором, Святой Леонард предался молитве. В это время к нему подошел дракон и приказал покинуть это место. Но Леонард был так погружен в молитву, что не услышал дракона. Тогда дракон рассердился и обжег странника пылающим огнем. Между ними завязалась жестокая битва, но Святой Леонард победил злого дракона. Но в том месте где падали капли крови дракона вырастали сорняки. А из капель крови Святого Леонарда на земле стали появляться прекрасные белые цветы - ландыши.
Во Франции так любят эти милые цветы, что 1 мая устраивают праздник майского ландыша. Эта традиция появилась во времена Карла IX в 1561 году. В этот день ему преподнесли скромные небольшой букетик из ландышей с пожеланиями удачи и процветания. Король был так тронут этим, что заказал еще несколько букетов для всех своих придворных. И затем это переродилось в праздник, на котором люди дарят друг другу веточку ландыша.
В Голландии существует такое поверье, что новобрачные у себя в саду должны посадить ландыши, чтобы их любовь не угасала, а с каждой весной возрождалась вновь и вновь.
Перевела на украинский язык 17.06.19 8.00
Легенди про конвалії
Одна з перших легенд повідала нам про те, що конвалія з'явилася із сліз Єви, яка оплакувала своє вигнання з раю.
Стародавні слов'яни розповідають цю легенду на свій лад.
Вони стверджують що конвалії-це сльози господині підводного царства Волхова, яка дуже ніжно і віддано любила Садко. Але одного разу вона застала його з земною красунею-розлучницею Любавою. І ось тоді з очей Волхова полилися перлинні сльози і потрапляючи на землю перетворювалися в білосніжні квіти.
У французів є своя красива легенда про конвалії.
Жив-був в давні часи Святий Леонард, близький друг короля. Він так сильно любив природу, що в один прекрасний день вирішив стати відлюдником, усамітнитися в лісовій гущавині серед птахів і квітів. Він довго блукав по лісах і полях і нарешті вибрав для себе чудове містечко. Визначившись з вибором, Святий Леонард віддався молитві. В цей час до нього підійшов дракон і наказав покинути це місце. Але Леонард був так занурений у молитву, що не почув дракона. Тоді дракон розсердився і обпік мандрівника палаючим вогнем. Між ними зав'язалася жорстока битва, але Святий Леонард переміг злого дракона. Але в тому місці де падали краплі крові дракона виростали бур'яни. А з крапель крові Святого Леонарда на землі стали з'являтися прекрасні білі квіти - конвалії.
У Франції так люблять ці милі квіти, що 1 травня влаштовують свято травневих конвалій. Ця традиція з'явилася за часів Карла IX в 1561 році. У цей день йому піднесли скромні невеличкий букетик з конвалій з побажаннями успіху і процвітання. Король був так зворушений цим, що замовив ще кілька букетів для всіх своїх придворних. І потім це переродилося в свято, на якому люди дарують один одному гілочку конвалії.
У Голландії існує таке повір'я, що наречені у себе в саду повинні посадити конвалії, щоб їх любов не згасала, а з кожною весною відроджувалася знову і знову.
Переклала на українську мову 17.06.19 8.00