Без структур, концепцій, поетичних віянь,
Перспектив і збірок з гарним тиражем,
Всі думки осіли на новенький рівнь,
Де кохання гасить душ нещасних щем.
Десь беруться фрази, мрії пережиті,
Що в катрен лягають, (а у них вся суть),
Спогади, образи, і приємні миті,
Мій портрет формують у віршах. Мабуть…
Хто не начитався – той не зрозуміє,
А як не писалось – не впізнає шлях,
Що це, коли рима у серденьку тліє,
Коли шкряба душу, як іржавий цвях?
Я не підбираю вишукані форми,
Не гонюсь за стилем розмірів і рим,
Знищую кайдани і прийнятні норми,
Віршами стираю весь буденний грим.
16.04.2021