UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ПОКИ ЖИВА - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк, 14.03.2021 - 00:39
Так щемно... Тільки з віком ми здатні переосмислити прожите і зробити певні висновки. Хай не завжди наші дії та бажання співпадають з надіями і сподіваннями наших батьків, але вони нас люблять щиро і віддано, незважаючи ні на що.  Як і ми своїх дітей. Прекрасний твір, що зачіпає струни душі! 
Валя Савелюк відповів на коментар Наталя Данилюк, 14.03.2021 - 13:56
дякую, Наталочко   кажуть, у ваших красивих краях килимами цвітуть уже крокуси ... Радова, думаю, також уже наспівує Вам біля воріт кришталево-дзвінких і прозорих своїх легенд і казок вітання всім Вашим і Радовій
@NN@, 13.03.2021 - 22:12
А я якраз сьогодні його знайшла, коли День народження моєї покійної мами, і це так символічно. Дякую вам, пані Валю(маму теж Валентиною кликали).РS як вашої мами ім'я? Валя Савелюк відповів на коментар @NN@, 13.03.2021 - 22:48
мами моєї ім"я - Раїса... пані Анно, сердечно Вам дякую - за все.. і так радію, що ми з Вашою мамою тезки, а ще більше, що Ви знайшли цього покаянного і трохи відчаяного мого вірша саме в такий день - це не випадково, думаю... якби мама моя тут була - вона б мене розраяла... заспокоїла - вона і звідти мені допомагає, я знаю... хай пом"яне Господь у Царстві Небесному мамів наших, і всіх 
@NN@ відповів на коментар Валя Савелюк, 14.03.2021 - 02:26
-розРАЯла-, як гарно Ви сказали... Як добре, що Ви написали цей вірш до ТІЄЇ суботи, бо як каже наш священник *церква відкриває двері милосердя для всіх без винятку*.Сказано *Я збудував на землі таку саму Церкву, як на Небі*, тож переступаючи поріг земного Храму ми опиняємось на Небесах, ближче до Бога і до тих, хто вже з Ним, особливо в такі поминальні дні. Дякую Вам за Ваш вірш.
Валя Савелюк відповів на коментар @NN@, 14.03.2021 - 14:02
так-так, розРАЯла - а я і не помітила... так, це моя мама, Рая, я завжди тихо пишалася і дивувалася, що її ім"я містить у собі слово РАЙ...а от це - *Я збудував на землі таку саму Церкву, як на Небі*, тож переступаючи поріг земного Храму ми опиняємось на Небесах, ближче до Бога і до тих, хто вже з Ним, - то отже ця фраза для мене, як той "сердечний імпульс", про який я намагалася Вам розказати - це сфера зо Світла, у якій я відчуваю наявність насінини живої ПОЕЗІЇ, вірша тобто - дякую, буду роздивлятися і прислухатися, бо в цьому є душевна насолода Валя Савелюк відповів на коментар Lana P., 12.03.2021 - 11:31
...є каяття, та нема вороття, - казала моя мама... дякую, Ланочко, так якось саме собою вийшло, що вірш написався такий якраз до дня, коли церква (ПЦУ) поминала упокоєних рідних наших... певно, треба було написати такого вірша - я дуже за мамою моєю скучаю...
Валя Савелюк відповів на коментар Віктор Ох, 10.03.2021 - 10:11
дякую, пане Вікторе "є пора збирати камені, а є пора їх розкидати..." як сказав цар Соломон 
Валя Савелюк відповів на коментар Віктор Варварич, 07.03.2021 - 05:54
дякую... вічна пам"ять усім нашим рідним, які перейшли за межу - учора якраз був день, коли церква поминала усіх упокоєних - так співпало...
Віктор Варварич відповів на коментар Валя Савелюк, 07.03.2021 - 05:57
Саме так! Великий піст попереду "Сорокауст" треба подати!
Валя Савелюк відповів на коментар Віктор Варварич, 07.03.2021 - 06:05
так, Великий піст попереду... не можу похвалитися, що гарно орієнтуюся в церковному житті і обов"язках прихожан, то дякую Вам за підказку про Сорокауст
Ілея, 06.03.2021 - 22:08
І ми стаємо на їх місце,стаємо і ми винуватцями,і мовчимо,бо пояснювати марно...
Валя Савелюк відповів на коментар Ілея, 07.03.2021 - 06:02
діти егоїстичні, це відомо давно( і ми не склали винятку, окрім тих, хто був лагідним і слухняним завжди, але любов материнська-батьківська багато терпить, бо не собі хоче, а дітям насамперед...(це відгомін з відомої цитати про любов - "Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!")дякую Вам, пані Лідіє, за візит і відгук
Анно Доміні відповів на коментар Валя Савелюк, 17.04.2021 - 14:51
а як же хочеться із них людей виростити! хоча... ми ще й самі людьми не стали...
Валя Савелюк відповів на коментар Анно Доміні, 18.04.2021 - 11:46
усі ми турбуємося насамперед дітьми, тобто йдемо і дивимося вперед, на батьків же озирнемося - коли їх уже й не стане, коли й самі вже залишимося самі - діти наші виростуть і почнуть іти й дивитися вперед - за своїми дітьми... і так хвиля за хвилею, або коло за колом - ходження по колу, одне слово... пані Анно, се закономірність така, сумна, не приховаю... але вона відкривається, коли вже пізно будь-що змінити, а можна тільки усвідомити її, як закономірність, яка й тебе (мене) не обминула наразі... дякую Вам за візит і розмову, завжди приємно зустріти Вас...
|
|
|
||||||||||||||||||||||
