Хоч час летить, як гвинтокрил,
І позвонить часу нема,
Та я тебе завжди люблю,
Й ти мені більше ніж кума.
Всього в житті нашім було,
Свята й буденна мішура,
Та я завжди тебе люблю,
«Рідна-двоюрідна сестра»
Руся і Нюся – хто їх зна?
Хто потороча? Солопа?
І кожна кожну добре зна,
Якого розміру стопа.
Ліцей, дозвілля, універ,
«Дрібненькі очі» хто згада?
Вино під грушкою бігом…
Давно минуло … як вода…
Тепер ти дама хоч куди,
А не сімна – на вісімна,
Якраз що нада, у соку:
«Смела, опасна і умна»
Хай мрії збудуться усі,
Й даремно не переживай.
Як хочеш молодість згадать,
Частіше в гості приїжджай.