Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ulcus: вона любила каву і корицю - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ C.GREY, 16.12.2020 - 12:45
Вона в коханні зізнавалась Грицю - Казала: полюбляю каву і корицю! Але, повір міні на слово: я ніколи Не піду від чоловіка... від Миколи.
їй можна все. вона - цариця
Миколу можна, можна Гриця смакує кава і кориця хоч декому вона... лиш сниться дякую вам за гостину і експромт!) Redivivus et ultor відповів на коментар C.GREY, 17.12.2020 - 00:09
Хм... І якій же то міні має повірити на слово Гриць: артилерійській, протипіхотній, протитанковій чи протикорабельній?)))
C.GREY відповів на коментар Redivivus et ultor, 17.12.2020 - 09:55
Мінерва... то була така Богиня -Письменників, поетів берегиня... Тільки їй повірити мав Гриць, - Бо лиш у тої міни... справжня міць! Максим Тарасівський, 13.12.2020 - 06:46
Набоков казав, що розмай пахощів і ароматів з'явився у літературі завдяки Гоголю, який був сам до них дуже чутливий і навчив відчувати цей аспект світу читачів і описувати - авторів
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 13.12.2020 - 08:51
о, так, точно! якби не Гоголь з Набоковим... дякую
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 14.12.2020 - 08:27
а що там у Гоголя пахло? не пригадуєте?
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 14.12.2020 - 08:34
Один лише Сєліван чого вартий, адже він мав свій власний запах, який миттєво "сообщал" будь-якому приміщенню, в якому оселявся, а ще від нього тхнуло горілкою, постійно, нібито через те, що його маленького мамка впустила, а він голову забив і відтоді тхне горілкою
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 14.12.2020 - 08:38
от не могли щось більш приємне згадати??? я чекала якихось лілій хоча б.., а ви мені - перегар
BeZodnia, 11.12.2020 - 16:56
...Йому не гріла серце тепла парка.Не зміг спинити. Як же так?! Не встиг!.. В замерзлих пальцях танула цигарка, Ставав сльозами перший мокрий сніг. Якби ж губами — до її волосся, Торкнутись вуст, почути рідний сміх... Жасмин, пачулі... у повітрі й досі... Він не відчув — вдихнути більш не зміг..
не встиг... напевне, не хотів встигати
постійно гнатися за чим? за ким? спинитись варто, пригубити лате і втішитися щастям нетривким пішла, розтала... запахом війнула затримав дихання і знову - вдих тепер він знає, що вона - минуле попереду ще тисячі таких Redivivus et ultor відповів на коментар BeZodnia, 13.12.2020 - 00:41
М-м-дя, Я відчуваю смак осіннього дощу, Він на губах чомусь стає солоним, А на очах гірким від розпачу... Кричу!!! Здалось… вустами ворушу безмовно… Не треба, осене, не забирай дощем Мого тепла, не корч промерзлі пальці. Не перетворюй в біль той млосний серця щем. Не погаси… Як погасила жар в цигарці… BeZodnia відповів на коментар Redivivus et ultor, 14.12.2020 - 05:39
Який спогад класний. Гарно.М-дя, Редівівусе, підкинув ти мені ідейку) треба буде, якось, тебе експромтами закидати))) а поки йду погуляю у тебе на сторінці) Аскет, 10.12.2020 - 13:13
самі несли, як жертви на вівтар відмовитись не вистачало сили От мені б так несли Redivivus et ultor відповів на коментар Ulcus, 10.12.2020 - 18:59
Ах... Он воно що... Ммм... Мактуб, що кожному своє... Да-да-да...
|
|
|