Гармати, кулі, холод, спрага, втома,
Смерть побратима, кров, в кишені лист,
Про те, як люблять і чекають вдома,
Залізні нерви, знову кулі свист.
Наказ, що не дає відповідати
На обстріли з ворожого крила...
Як тяжко на землі своїй стояти
Й не бити ворога, не знищити дотла.
В окопі спати не біда солдату -
Всим, що потрібно, люди помогли,
Та серце крає ворогу віддати,
Той шмат землі, де хлопці полягли.