Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Інна Рубан-Оленіч: Я баюкаю в ладонях пустоту - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Дмитрий Дробин, 10.12.2021 - 12:33
Сильно написано, но сквозь слезы принесли с собой "очепятки": во втором четверостишьи лишнее слово "ведь", а в третьем потерялся предлог "в" перед словом "ладонях". Ну, и только филологи знают что "предлог" может быть и омонимом...
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Дмитрий Дробин, 10.12.2021 - 14:32
Дякую...а "Ведь" там по ділу...
Дмитрий Дробин відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 10.12.2021 - 22:51
Нехай залишається. Чого хоче жінка - того хоче Бог. А рима у вірші взагалі нідочого.
Дмитрий Дробин відповів на коментар Інна Рубан-Оленіч, 11.12.2021 - 23:45
Згоден. Головне рима! А ритм на цьому сайті це вже перебор...
Інна Рубан-Оленіч відповів на коментар Дмитрий Дробин, 12.12.2021 - 00:13
Там є....ну вчитайтеся...там все є
Валентина Рубан, 27.11.2020 - 18:00
Дуже гарний вірш. Я його якось пропустила. Дякуючи перекладу М.С. - побачила . Прекрасно. Молодчинка
Катерина Собова, 28.07.2020 - 14:30
Жаль, що роки назад не можна зібрати в долоні... Сильний вірш, Інночко!
|
|
|