В мережках абрикосових красується весна,
Іще така холодна,мінлива,неясна:
То промінь сонця блисне з-поміж летючих хмар,
А то вітриськом лютим понасилає чар.
Свистить він,тисне,крутить поміж дерев, в дворах;
На кого так затято знов наганяє страх?
Рожевими пелюстками розквітли абрикоси;
Дощу весна чекає,чекає перші грози-
Зима- сестриця здалеку їй сипле сніг на коси...
