Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: lesya_lesya: Про мову - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Вячеслав Рындин, 23.09.2020 - 13:48
слово "козак" образовалось в козацтві от двух слов "коник" "зрячий", т.е. козак на коне при оружии в дозоре
Ольга Калина відповів на коментар Вячеслав Рындин, 27.09.2020 - 06:59
КОЗАК, слово. Має тюркське походження – від давньотюркського "кьоз-", що означає ходити, бродити, мандрувати. Вперше зафіксоване в словнику половецької мови (див. Codex Cumanicus) зі значенням "вартовий", "бадьорий" та у написі поч. 14 ст. до зб. святих Сурожа (Судака). В укр. мові у різні часи ним означали: 1) у 2-й пол. 15 ст. – прикордонників і промисловців-уходників (останні мали промисли на "нічийних" землях; див. Уходництво);2) у 2-й пол. 16 ст. – запорожців і реєстровиків (див. Запорозька Січ, Реєстрове козацтво); 3) у добу Гетьманщини – представників козац. стану (див. Козацтво); 4) з кін. 18 ст. до 1917 – представників військ. стану на Дунаї, в Приазов'ї та на Кубані. Слово "козак" також вживається для означення вільної людини, шукача пригод, бурлаки; вправного вершника, найманого воїна тощо. Ольга Калина відповів на коментар Вячеслав Рындин, 27.09.2020 - 07:36
Східні старовинні джерела називають половців "жовтою ордою". Поклонялися половці Вічно Блакитному Небу. З 1055 року половці почали переможно оволодівати степовими просторами України. Йшли вони курінями (так в половців називалися роди), які ділились на коші (сімейства), і називались вони козаками ("ко" — небо", "зак" — захищати). З часом, коли половці почали приймати християнство, поганський термін "захисники неба" став непотрібним. Корінь слова "коз" (вільна людина) був зрозумілим та актуальним. В степу на південно-східних рубежах Русі в кінці XII ст. виникають військові об'єднання з русів і половців, які формувались не по родовій або етнічній ознаці, а як спільна сила, яка захищала кордони Київської Русі. В цьому середовищі народилося і слово "гетьман" (вожак). Козаки, тобто спільні прикордонні загони половців та русів, стали тією силою, яка першою вчинила відчайдушний опір монголо-татарським завойовникам. Отже, корені українського козацтва сягають ще в часи половецьких куренів. Період кінця XII — першої половини XIII ст. характеризується як перший етап формування та розвитку українського козацтва.
|
|
|