За кілька останніх десятиліть, відбувся значний прорив у науково-технічній сфері. Зараз без Інтернету дорослі і малі не уявляють свого життя. Мобільний телефон з усіма додатками спрощує і організовує діяльність кожної людини. А у час мого дитинства навіть стаціонарний телефон в селі був великою розкішшю. А телефон без дротів бачили інколи в іноземних фільмах і вважали чимось не реальним. Вигадкою вважали і книжку, відкривши яку, як в телевізорі можна було побачити все, що завгодно.
В нас час були інші розваги і забави. Коли була дуже маленькою, то мама допомагала мені вклеювати в загальний зошит папірці з цукерок, які я куштувала в той час.
Мабуть не знайдеться жодної дівчинки того часу, в якої б не було анкети друзів, і яка б не заповнювала дані про себе у товстому розмальованому зошиті своїх подруг. Там, наче у Інстаграмі чи Фейсбуці можна було прочитати пікантні подробиці, про хобі, улюблену страву, чи коханого хлопця. Анкету давали на один день, щоб занести свої дані і віддати господареві.
Улюблена музика моїх сучасників зберігалася на касетах. По десять пісень містилося з обох боків касети і щоб швидко знайти потрібну музику перемотували касету зазвичай не на магнітофоні, а на олівці. Касета крутилася, як вітряк і дуже швидко вже лунала улюблена пісня. Коли я ходила в третій клас мої батьки купили переносний магнітофон «Весна» і років двадцять вона служила вірою і правдою.
Багато дівчат мого покоління вели пісенники і туди записували улюблені сучасні хіти, вклеювали фото співаків, гарно розмальовували та оформлювали, бо він мав слугувати довгі роки.
У школі на перервах ми гадали «Лурніст» та «Ліндрус», визначали чи сходяться долі з хлопцем, який подобається, за повними іменами.
Цікаві історії про життя підлітків всього світу читали в журналах «Однокласник», та «Cool». Звідти ж дізнавалися про життя зірок естради, кіно і телебачення.
З нетерпінням чекали нових серій молодіжних серіалів: «Карусель», «Елен та друзі», «Район Мелроуз», «Район Беверлі Хілз 90210», «Всі жінки віьми» та інші… Дивилися «Династію», «Просто Марія», «Дика Роза», «Роксолана». Дуже часто перегляду перешкоджало систематичне відключення електроенергії, це було звично і очікувано, якраз в той час, коли було щось цікаве по телевізору.
В нас не було Інтернету та був час учити уроки, читати книги, займатися улюбленим рукоділлям. Спілкування було реальним, і друзі теж реальними, всі писали листи і листівки ручкою а не клацаючи на улюбленому гаджеті. Про той час лишилися лише приємні спогади…
І в нас всі дівчата вели пісенники, писали побажання, обмінювались фотографіями. Хлопці такими дурницями не займались, вони грали в футбол, волейбол, в класі книжками городили вчительський стіл і грали в настільний теніс (замість ракеток були книжки). Було весело!