Чи то мені наснилося, чи нафантазувалося, але я трішки пам’ятаю стару хату, хоча мої родичі кажуть, що не можу я цього пам’ятати.
Двері хатини впритул дивилися на Галин город і її відвернуту від нас хатину. Її хата, ніби сердилася на нашу, так як і сусідка. У маленьких сінцях у сітці причеплиній вгорі вісили чи чоботи, чи валянки і стара сплетена з дроту кошовка.
Великі двері вели в хату. З правого боку була піч, а зліва на лаві стояла синя шафа. Прямо стіл, лави, картини і фотографії з рушниками чергувалися з маленькими зіницями віконець. Цю хату будував Дідусь Павлусь, коли відслужив армію. Справа в хаті був величезний піл, а звідти по лежанці можна було залізти на піч. І там через малесеньке віконечко спостерігати за вигонцем.
Тепер про спогад. Я пам’ятаю, як біля вікна мама чіпляла годівничку пташкам, і я любила дивитися на крилатих синичок, які здавалися надзвичайно яскравими та верткими на фоні зимового пейзажу.
В цій хаті я не жила просто бувала деякий час. Потім спогад про хату взагалі зник. Її розібрали і майже на тому місці збудували літню кухню і гараж. Через кілька десятиліть фундамент старої хати стало помітно після дощів, які вимили контури старої хатинки, а з ними і спливли спогади про нашу стару хату.
(* - на фото стара хата, вид з вигонця, приблизно 1963-1964 р.р. навіть деяких родичів можу пізнати. Бабуся Галя тримає на руках мого тата, посередені старенька бабуся в білій хустинці - то прабабуся Катя. Дві високі стантні жінки її дочки: посередині Надія, а справа Марія)
Гарно Іннусю. Перше, де Ти побувала, то саме - стара хата. Туди привезли і занесли в хату маленький сповиточок... Бабуся Галя натопила піч... і окрім великого горщика борщу, смачної тушеної картоплі, чавунчика рум"яного м"яса -( щоб було чим одбувать водія, який привозив нас з Прилуцького пологового, Грицька Карасенка і нашу лікарку Ліду Іванівну) в печі головним атрибутом красувався величезний чавун з купіллю - череда, материнка, любисток... І на ткплій печі ми з бабусею Тебе купали..А старенька Катя з полу нами командувала....
Ви наче побували в моїй старій хаті, де найкраще місце - на печі і лежанка. Доповнення - лавка, тапчан, мисник, скриня, на покуті - образи, фотографії в рамках, рушники... Пишіть, Інночко, так цікаво Ви розповідаєте!
- ну я такого не пам"ятаю
