Нам пофіг все живе навколо,
Бо ми боги і покорителі вершин!
І хоч в нас різні прижиттєві школи,
Та лом ламає лиш сталевий клин.
Не пам'ятаєм заповіді Божі
І молимось, коли нести не сил...
А так для нас всі дні погожі
І все довкола - придорожній пил.
Не вистачає нам терпіння,
То ж часто ми рубаємо з за пліч.
Конфлікти виникають із невміння
Утримати у собі темну ніч.
Нічого не вчимося, бо все знаєм,
І доллар в нас завжди авторитет.
Тому і маємо тепер, що маєм -
Полішинеля це секрет.