Вечір-пройдисвіт гуляє надворі,
Зорі збирає в небесному морі,
Вічні, блискучі, нічні ліхтарі,
Що причаїлись далеко вгорі…
Місяць рогатий блукав між зірками,
Все як раніше, роки за роками.
Всі володіння обходить ночами,
Тихо небесні наспівує гами.
Щире кохання шукало взаємність,
А натрапляло лиш на неприємність,
В час коли всі потопали вві сні,
Плакали очі в кохання ясні.
Але надія в душі не зникає,
В кожнім провулку кохання шукає,
Вірить, що щастя в повітрі снує,
Й справжнє кохання на світі все ж є…
06.11.2019 р.
Воно є, сонечко і знайде того, хто відповість взаємністю. 
Вірш ніжний і гарний. 
