Живучи серед людей країни, я не телепат, Але з часом тут мене чекає підйом чи спад. Бажаю слід лишити серед безліч цих планет, І навіть попри біль крокую я лише вперед. Втрачаємо людей в період непотрібних війн, Або через переїзд їх до чужих країн. І кожної пори ми вже чекаєм змін, Але безліч брехні отримуєм в замін. Кожен день стою я на краю землі, Але віра ще не згасла тут в мені. Хоч і не беру я участі в війні, Але дивлюсь на муки ці людські. ©Teodor Fanger
ID: 844642 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 10.08.2019 19:21:33 © дата внесення змiн: 10.08.2019 19:21:33 автор: Teodor Fanger
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie