Вітер, як досвідчений бариста,
Змішав моря різні кольори,
Піднімав увись кошлаті хвилі,
Й грізне небо притискав згори.
Кидав з неба він колючі струни,
Що впивались у грузькі піски,
Колихав на гойдалці дротяній,
Стомлених пташок скупі разки.
Вітер - наче велетень казковий,
Розвантажив в небі гори хмар,
З мрій сплітав сюжет незвичний, новий,
Додавав своїм творінням дрібку чар.
04.08.2019
... Мені подобається такий погляд художника, неначе на влучному пленері. Адже, кожний вдалий погляд поетичної душі - то і є полювання на свіжому повітрі невмирущої творчості, справжньої...
Більш розлого у нарисі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843052