Присвята Володимиру Івасюку
Орфей-співець із глибини душі,
Твій голос лине у високі гори,
Приборкує стихії і дощі,
Від моря звуків вимага покори.
Між скель могутніх наче моноліт,
Твій образ українцям, як взірець,
Пішло удаль уже багато літ,
Як одягнув ти з терену вінець.
Життя віддав за солов’їний спів?
За Батьківщину? Що святіше є?
За мову, переливи дивних слів?
Чи просто заздрість узяла своє?
Ще б стільки народилося пісень,
Бентежних, щирих наче водограй,
Що освятили б українцям день,
Прославили б народ і рідний край.
Струмком хай ллється голос із грудей,
Яскраве сонце щастям поливає,
Ти будеш жити у серцях людей,
Допоки люд твоїх пісень співає.
03.03.2019
Володя Івасюк просто неймовірний приклад того, що тоталітаризм ніколи не може бути сприйнятий чи виправданий ... під якими б лозунгами це не відбувалося ... без людини в центрі держава стає вбивцею ... неймовірно важко сприймати все те, що з ним зробили ... а ми в сучасності маємо такий ж приклад з Гонгадзе ...