Пазли життя викладають картину,
Все із дрібниць, випадкових речей,
Все по спіралі і все без зупину,
З вечорів, ранків, із днів та ночей.
Мабуть, зійшлися небеснії зорі,
Чи вибіркові моменти життя,
Плани конкретні чи мрії прозорі,
Розум холодний чи вир-почуття.
Так усе склалось, чомусь, ненароком,
Стрілися двоє, (точніш їх думки)
Шепіт, розмови, кліпання оком,
Все закодовано в символ-значки.
Тісно тулилися слово до слова
Пестили літери, й смайлів потік,
Ти – віртуальна, таємна обнова,
Я – елексир, що оновлює вік.
Ніжились фрази в стрімкім діалозі,
Там, де три крапки – фантазії злет…
Ковзнули погляди з тіл по підлозі
Разом злилися в стрімкий пірует.
Що буде далі – це табула раса,
Аркуш прозорий надалі для нас…
Аеросмуга, стежинка, чи траса,
Що, де і як?... нам покаже лиш час…
10.12.2018
Аркуш прозорий надалі для нас…--є перспектива--і це добре 
...філо-О-софиня, землячко! 
Чудово! Образно! 
