Вірші не пишуться чомусь,
Чи листопад, чи просто сум,
У теплу ковдру я горнусь
Від самоти й осінніх дум.
Нема натхнення… й просто сил
Не гріє і імбірний чай
Підкралась ніч на небосхил
Збирати зоряний врожай.
Призлющий вітер крижаний
Б’є кулаками у шибки,
Хмар пишнокрилі кажани
Терзають місяць на скибки.
Стараюсь дещо написать
Та Муза знову у запої,
Нема в душі чого черпать,
Та не лікують і напої.
В осінній день, по митях час
Здійснив від мене знову втечу
У хмарах задрімав Пегас
Я ж знов пірнула в порожнечу.
13.11.2018
Гарно!
Капризна осінь оставляє слід
Її той погляд сизий лід
Із чебрецем попийте,насолода
В діші відразу зміниться погода
перші рядки встеляться на папір
І знов напишуться,як до цих пір...
Нехай щастить!!!