Кум із кумом вийшли з хати,
Набралися до ладу:
«А давайте, я вас, куме,
Хоча б, трішки проведу».
Один одного тримались,
(Але ж діло не у тім),
Перед ними показався
Кумів тин, ворота, дім.
На порозі красувалась
Із качалкою кума,
Вмить два куми здогадались:
«Мабуть, настрою нема!»
Тихо, задки по дорозі,
Щоб не кликати біду,
Каже кум до свого кума:
«Я вас трішки проведу»!
«Може там вовки, бандити,
Може снігом замело?
Я вас теж по кумівському
Проведу через село».
Не легкі у них маршрути
З перешкодами були,
Але все таки добрались,
Де весь день вони пили.
«Куме, в мене є ідея,
Щоб не злити наших дам
Швидко треба йти до хати
«На коня» і по хатам.
для взаємопорятунку!
Гарненько!. Мабуть багато випили...
