Давно вже журавлі полинули у вир
І ранок слід залишив на просторі
Живемо ми, з надією на мир
Хоча не відчуваємо вже болі.
Боротися ми будемо до краю
Де відчність й світле майбуття
Хоча пітьма чекає нас, я знаю
Назад немає, друже, вороття.
Буть сильним і відважним ти
Борись за волю і життя народу
Бо смерть вже встигне і прийти
І дума вже не вернеться із броду.
Серед імлистих, алих верховіть
Свій виспів соловей заводить
У вічну, темну й сиву блакить
Журба у кожен дім заходить
Де матір тихо вечерю накрива
Для сина, з війни все дожидає
А син перед Богом вже відповіда
Як цвіт природи воскресає.
Тепер нема цього солдата вже
Для когось сина, коханого чи брата
Забрала всіх війна проклята!́