Минає час, летить у вічність мить,
І змінюються люди з року в рік
В безодню сьогодення від нас мчить,
В ріці життя, людина - лиш потік.
В потоку різна доля й різний вік,
Його ніхто не має права зупинить.
Хоч інші хочуть витиснути в бік -
Не смій ти людяність в болоті загубить.
Ти, маєш вибрати в майбутнє свій маршрут,
І безупинно мчатись до мети,
Ну а якщо придушать тебе в кут,
Не ображайся- а за все прости.
Ти ближньому допоможи звільнити путь,
У завтра шлях зорею освіти.
2007 рік
Ну а якщо придушать тебе в кут,
Не ображайся- а за все прости.--на жаль, не завжди вдається простити. Здебільшого навчилися прощати старші люди. Вони і прощають, інамагаються не згадувати спричинених кривд. Чудовий філософський твір