Не галасуй, на мить змовчи!
Дозволь мені вдихнути тишу…
На крилах теплої весни
Ми не згадаєм слова «більше»…
Невже тобі цього не досить?
Відводиш погляд від вікна…
Ми не самі… З тобою – осінь,
Зі мною ж – чарівна весна…
Цей світ міг бути зовсім іншим…
Якими ми колись були…
Напевне, трохи зеленішим,
І, мабуть, сповненим весни…
