Летить вітер, пісню шепоче,
Заглядає в твої ясні очі,
Гомонить усе про життєве,
Хмарки линуть на небі рожеві.
І доноситься грізна мелодія,
І повіяло ніченьки холодом,
А на ранок туманом розтало,
Заворкотало так... повчально.
Тепло-тепло віяло днями,
Наповнялась місцинка дарами,
І чарувало небосхилом,
І любов твоя в серці ожила.
І все дарують тобі поцілунки,
Та наповнюються зеленю луки....
І для тебе співають тумани,
Любов твоя щира і гарна.
І співають тобі ранкові
Такі легкі таємничі зорі.
І знов відкликнеться любов'ю,
Зачаклують хмарочки прозорі:
Володієш ти словами на повну
Тою силою діброви сьогодні.
І донесеться плач щирий дощу,
І ти таємницю дня відчуй.
А на ранок теплом повіє,
І розквітне серпнева надія,
Прихилиться до тебе серцем,
Погляне так у сумне озерце.
Доторкнеться сльозами і холодом,
Вона сном заволодіє молодим.
Розкаже надія все про диво, -
В хмарках приховалось журливо.
Летить вітерець, грає теплом,
Любов'ю твоє серце ожило.
Затуманило, зачаклувало
Без гніву й душевного жалю.
І несеться твоя пісня стокрила,
Що всіх до себе трепетом схилила:
Ти моя віковічна надіє, -
Я живу, я мрію, волію.
21.08.2017/12.01.2018.
Краса 
