Чому я не птах чому не орел.
Чого не вмію високо літати.
Я б злетів в ясне синєє небо,
Та й облетів наші рідні Карпати.
Полетів би я над тими горами,
Що лісами так буйно покриті,
Полетів би над тими полями,
Що жовтіють і колосяться в житі.
Розігнав би я сизії хмари,
Що над горами високо витають.
Та й звільнив би я сонце з полону,
Нехай промінчики нас зігрівають.
Чому я не лань, та й та бистронога,
Що так в високо в горах стрибає.
Я б обійшов полонини зелені
Де Іван-чай завжди розквітає.
Чому не добий я той чарівник,
Та й чому того дару не маю,
Щоб на коліна перед Богом приник,
І мир приніс для рідного краю.
В думках ми ще літаєм огого, та через поважний вік мусим їх трохи приторможувати. 
