А є все ж таки якась сила :
може, гравітації ,а може, інша,
яка ховає мене від тебе,
і я дурію, не можу так більше.
А є все ж таки якась міра:
можливо, терпіння, а може, ліпша,
яка, як резинку, натягує серце.
І в мене "не мій" , і у тебе "та інша".
А є все ж таки якийсь гонор:
може, солодкий, а може , то відчай.
Безвигідна слабкісь - постійний донор.
Мій цензор не пише критики більше.
А є все ж таки маленька надія:
може , лиш крапля чи трішки більше ,
що ти лиш фантом , намальована мрія ,
картина у рамці, присвячена іншій.
