Я до мрії іду,
Рахувати втомивсь марні кроки, –
Скільки часу пройшло,
А тебе безнадійно нема.
Не зустрілася ти
У моєму житті ще допоки,
А на голову враз
Опустилася тихо зима.
Розпливлися кудись
В серці похапцем зібрані мрії,
Не зійшлися вони
На зарослій стежині життя.
І болить, і болить,
Що втрачаю останню надію,
Що завітрить її
Білим снігом холодна зима.
Я до мрії іду,
Ти – десь поруч, а може – навпроти,
Відізвися, скажи,
Що не треба далеко іти,
Я втомився уже
Рахувати непевності кроки,
Поспіши, не чекай
Одиноко моєї зими.
