Cьогодні я від всього світу втік,
Пропав, подівся, розчинився...
Так вперше сталося за довгий вік,
Від всіх сьогодні схоронився,
І від начальства, й від товаришів,
Колег і друзів по роботі,
Від лицемірства, чорних заздрощів,
Брехні в барвистій позолоті.
І вирубив сьогодні телефон,
І зомбоящик-телевізор,
Комп’ютера загнав в глибокий сон,
Зв’язку із світом білим - мізер:
Шиншила й кіт, і промінь крізь вікно,
Здається все… Світ раєм Божим здався!
Та портить щось картину все одно -
Втік від усіх - від себе не сховався...