Маємо, що маємо, – забудьмо.
Хай наснагу інше додає,
наше буйне стоголосе, – будьмо!
Отоді і маємо своє.
А ми такі, що нас не подолати.
У рідній хаті воля – над усе.
Ми козаки. Вітчизна – наша мати,
а віра перемогу принесе.
Як у лузі зацвіте калина,
оживає пісні таїна.
Залунає мова солов'їна –
заквітує і її весна.
А ми такі, що нас не подолати,
бо Україна-мати – над усе.
Ми козаки, атланти і таланти,
а рідна мова націю спасе.
І далекі велеси-бояни,
і мої діди із могікан
вийдуть ще сухими з океану.
І заграє море-океан.
А ми такі, що нас не подолати.
І поки Україна – над усе
ми маємо її обороняти,
а шабля нам свободу принесе.
Шеренгою... не промахнеться та клята раша! 
