Осінь вкотре прийшла . І вкотре я не її прихильник.
Бо вона це - остання ланка до зими.А з зимою
в мене перемир'я тільки на Різдвяні свята,і все,а
далі я теж її не люблю. І так вже з два десятка
років.Мабуть моє ставлення до цих двох дам не зміниться .
Одна приходить, і розкидається золотом на ліво і на право,а
в іншої льодяне серце.
Мені ж до душі , коли всміхається дівчина з віночком на голові.
Тепла та рідна весна.
