Твій ранок не осінній... - він не мій!
Твій ранок ніжний, ласкою повитий
В нім стільки щастя, він неначе літо
Затьмарене все пошуками мрій.
Твій ранок не осінній... - він не мій!
Він вміє так надійно обіймати
І зовсім він ніякий не сумний,
Не любить про любов книжки читати.
Мій ранок інший... - зовсім він не твій!
Мій п'є завжди гірку холодну каву
Шука тепло, якого йому мало,
І йде з душею знову на двобій.
