я давно не писав тобі прощавай,
я давно не чекав тебе край дороги,
загорнувши у ковдру сірих днів,
проростають у серці мої тривоги.
я давно не любив тебе, не чекав, не жалів,
я пройшов всі стежки, всі мости й дороги.
я вставав, розбивав коліна й йшов,
але йшов не туди, куди йти повинна
моя стежка, мій шлях, мій день,
не туди куди хоче серце,
я вставав і молившись йшов,
аби завтра у тиші вмерти.
