чому я з тобою? бо куль кришталевих
заварено з гущою кави
і всесвіту схеми запаралелено
відсвічують міді дротами
тому я з тобою що гелій у кульках
так тягнеться неба мембрани
де пили туману молочні коктейлі
на розпатланих ранків диванах
я з тобою бо сила поверхневих натягів
тримає в обіймах громів тулумбасом
сердечного трепету в повені натяків
тебе під моєї душі парасолею
чому я з тобою? а як же без тебе
у бульбашці мінного поля
по темних тунелях
по чергах безкраїх
я хочу і буду з тобою...