А літо знов настане,
Ніч закрутиться по спіралі,
І нас вона застане -
Живучими під покровами вуалі.
Буде знов буяти квітковий запах,
І тулити до ніг свою тендітну душу,
А ти ідеш і далі по своїх мапах,
А я чекати тебе не мушу.
Всього лиш декілька секунд на вдих,
І ми зрозуміємо наше життя,
Що схоже на потях або на літак,
Що йде нізвідки в небуття,
Іноді минаючи спектакль,
Втягуючи нас у різні ролі,
Де ми зіграємо гастролі.