Я сьогодні завітаю в твої сни,
Буду в них неначе вдома, у теплі.
Я прийду із першим подихом весни,
Приголоблю тебе лагідністю слів.
Прошепочу про казки та про місця,
Де ніколи ти, повір, ще не бував:
В тих краях вироблюють серця,
В тих краях народжують дива.
Якщо хочеш, відведу тебе туди,
Одне слово – і залишимося там.
Зникнуть згодом всі наші сліди,
Я готова, ну а ти вирішуй сам.
Якщо згоден, то чекатиму вночі,
Буду в білому в твоїх безбарвних снах,
У руці моїй від тих країв ключі,
Нас чекатиме тернистий довгий шлях.
Чи готовий ти зі мною стільки йти?
Чи не кинеш по дорозі, не втічеш?
Треба пальці наші впевнено сплести,
Міцно, що ніяк не розімкнеш.
Я довірю тобі все, що в мене є,
І моє життя також тепер твоє.
Ти чекай на мене – прийду увісні,
Несподівано, як той травневий сніг.
