Привіт, мамо!
Я так сумую за тобою..Ти найкраща людина у світі..ти завжди зрозумієш,а якщо навіть не зрозумієш, то завжди підставиш плече і вислухаєш..Мамо, тільки ти мене любиш такою, якою я є..Тільки ти..любиш мене сильною і слабкою.
А знаєш, мамо, мені вже 21..ДВАДЦЯТЬ ОДИН..а за спиною нічого.. нічого, окрім сумних спогадів і зношених сподівань.. і більше нічого.. ніякої кар\'єри, ніяких перспектив.. нічого!!
А ти вже в моєму віці одружувалася і будувала життя..Ти в мене така шустра))) А я?? а я ще мультфільми дивлюся, хоч давно вже не дитина. Давно вже зрозуміла, що життя не таке вже й прекрасне, що в ньому багато болю, зради, ненависті, розчарування..
Мамо, а знаєш, чогось так паршиво на душі.. Але ти не переживай за мене, я в тебе сильна..так ти мене виховала, правда?) Я беру приклад з тебе.. Хоч в тебе в житті було масу невдач і прірв, ти невтомно з останніх сил продовжувала рухатись вперед.. ти піднімала мене і батька як тільки могла...Ти герой для мене..
Я не розплачуся тепер.. Я все зможу подолати.. і хоч я ще дивлюся мультфільми, але я все розумію..Я все витримаю. Тому, що ти зі мною. І ти ніколи не обдуриш і ніколи не зрадиш.. Ти завжди підтримаєш.. Ти найрідніша!! І я тебе люблю!
