Що раптово приходить, те й раптово зникає, як видіння.
Любов жива, вона зачинається і будується в нашому серці клітинка за клітинкою, створюючи той фундамент терпіння, на якому вона стоятиме непохитно, всім життєвим бурям наперекір. Вона народжується в солодких муках чекання, здобуваючи навіки свій простір, випромінюючи тепло і радість, не покоряючись віку і часу, і чужій волі. Все мине, а любов залишиться чи то на яву чи то в спогадах. Вона не вмирає, не засихає, не холоне, не замерзає, її не можна заховати, як сонце. Вона є, її видно у погляді, в дотику руки, на усміхнених вустах, її чути у лагідному слові, у пісні, в щебеті пташки. Вона буде завжди солодкою, теплою, ніжною і завжди в теперішньому часі, бо Автор і Творець її – Сам Господь. Він заклав у Своє творіння часточку Себе – Вічної Любові. Господь, Бог Живий і живе вічно, тому і любов вічна. Вона ніколи не перестає, не гнівається, не кричить, не надувається, не збиткується, а чекає і все прощає, добра сподівається і не шукає свого. Зникне багатство, слава, мудрість і сила, а любов залишиться.
Не квапся кохатись, а спочатку роздивись: твоє це чи перохоже, бо твоє є, воно прийде. Май терпіння, вчись розпізнавати: хто є хто. Він обов’язково прийде, не спіши, щоб не помилитись, щоб не пропустити те, що лише твоє. Вчись бачити і розуміти, вчись спочатку любити. Щоб не спопелити свого серця, не зазнати розпуки і розчарування, збудуй міцний фундамент і на цьому фундаменті збудуй дім любові, щоб кохання мало опору, свій дім і свою прописку, щоб не скиталось по чужих ліжках і нічліжках, притулках бездомних і закутках. Годуй своє кохання екологічно чистими продуктами любові: ніжністю і ласкою, милосердям і терпінням, повагою і щирістю, напувай чистою водою без домішок егоїзму, зневаги і байдужості, зверхності чи корисливості.
Всяку споруду добрий господар доглядає: заштукатурює всі тріщинки, щоб вони не розрослись і не зруйнували споруду, забілює всі плями, і забуває про них, що вони там були, щоб жити радісно, комфортно і щасливо. Народна мудрість говорить, що часом і дурного треба послухати, бо й він може дати добру пораду. Отож, пильнуйте своє щастя і будьте щасливі!
Ці вірші і багато інших творів, підтверджують, що кохання без любові, це лиш пристрасть плоті, тому не слід рвати серце і душу, що хтось не оправдав надій. Вчімось любити.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648597http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648065http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597790http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648647
Галина Яхневич.
А ще з любов'ю Отець створив людину, дав їй слух зір, можливість рухатися, здатність пізнавати навколишній світ і через нього - свого Творця. З любов'ю він створив землю і все, що на ній, дивним чином узгодивши температуру, наявність води та повітря і все інше. Чим більше вчені відкривають закони всесвіту, тим більше дивуються Його мудрості та любові до людини, якій це дано для освоєння та заселення. Тим більше дивуються безмежним простором відкриття Його Батьківської щедрості та турботи про Свої створіння. Ось - та любов, котру заклав Він у підвалини світу. Але гріх чорною плямою ввійшов природу людини, наповнивши світ прокляттям, хворобами та смертю. Погрузившись у болото гріха, нечестивий світ знищує усе, що попадає під його жадібні жорна. Тоді Він послав Свого Сина Єдинородного, щоб врятувати світ від гріха. Сила Його любові настільки велика, що Він не зберіг навіть Свого життя, і пролив власну Кров, щоб заплатити ціну за викуп душ, полонених гріхом. Та ж сама любов, у вигляді Духа Святого, злилася на землю в День П'ятидесятниці, щоб селитися в серцях тих, хто приймає Сина Божого власним Господом та Спасителем. Зерна тієї любові, через Слово Боже,
Духом Святим, проростають в людях і приносять плід в турботі за ближнього, взаємоповазі, любові до свого народу, самопожертві, відданості, вірності, милосерді, чуйності. Бог є любов, і Він бажає приходити на землю в наших тілах.
Я розумію, що Ви все те знаєте і інших навчаєте. А пишу лише для того, щоб множилось Слово і утверждалось в людських серцях.
Тріумф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вірно робите. Дякую за доповнення. Нехай вас рясно благословить Господь і, щоб Слово Його западало в душі, і людина пізнала любов від Бога, саме ту, яку всі шукають, і за якою плачуть, не знаючи, що любов від Бога, а кохання - це його маленька часточка дана також від Бога, щоб в радості продовжувати свій рід, а не розпусту.
А ще з любов'ю Отець створив людину, дав їй слух зір, можливість рухатися, здатність пізнавати навколишній світ і через нього - свого Творця. З любов'ю він створив землю і все, що на ній, дивним чином узгодивши температуру, наявність води та повітря і все інше. Чим більше вчені відкривають закони всесвіту, тим більше дивуються Його мудрості та любові до людини, якій це дано для освоєння та заселення. Тим більше дивуються безмежним простором відкриття Його Батьківської щедрості та турботи про Свої створіння. Ось - та любов, котру заклав Він у підвалини світу. Але гріх чорною плямою ввійшов природу людини, наповнивши світ прокляттям, хворобами та смертю. Погрузившись у болото гріха, нечестивий світ знищує усе, що попадає під його жадібні жорна. Тоді Він послав Свого Сина Єдинородного, щоб врятувати світ від гріха. Сила Його любові настільки велика, що Він не зберіг навіть Свого життя, і пролив власну Кров, щоб заплатити ціну за викуп душ, полонених гріхом. Та ж сама любов, у вигляді Духа Святого, злилася на землю в День П'ятидесятниці, щоб селитися в серцях тих, хто приймає Сина Божого власним Господом та Спасителем. Зерна тієї любові, через Слово Боже,
