Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Франко Наталія: Війна… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Франко Наталія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар, іноді надзвичайно важливо його почути... Це саме той випадок...
Зоя Журавка, 16.11.2015 - 17:32
сильно...сумно...патріотично...ВІЙНА… Війна... Слово жіночого роду. Чому ж у звучанні жорстокість така? Навіщо на світ проливає мов воду Ту біль...і тече нескінченно сльоза. Війна... Всюди плач, всюди стогін і мука, Крик нестримний, хмари з вороння. Бо війна, то назавжди розлука Чиясь в небо злітає душа. Війна... то надія й чекання Павутиння пряде сивина. Щось застрягло у горлі...мовчання. Так болить, що і слів вже нема. Війна нам приносить страждання, Почорнілі у ранах поля. Стогне вітер і здригається з рання Від нестерпного болю земля. Війна... ID: 594204 Рубрика: Вірші, Лірика кохання дата надходження: 17.07.2015 0826 © дата внесення змiн: 17.07.2015 0826 автор: Зоя Журавка Франко Наталія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль... не має в світі слів... щоб описати страшний біль...
|
|
|