Війна… яка вона страшна… коли під ранок на порозі…
Стоїть під вікнами вона… протистояти ти не в змозі…
Війна - скажений лютий звір… що вирвався зі свої клітки…
Стоїть у темряві вона… а там… відпочивають дітки…
Війна… ввірвалась в кожен дім… родину кожну охопила…
Кидаючи безжальний зір… все кров’ю люто окропила…
Війна… палає все навкруг… поля… дома… тіла і душі…
А десь прокинулось маля… ще геть мале, ще геть недуже…
Війна… нікого не щадить… ні молодих, ні пристарілих…
І лише димом все чадить… дітей кида осиротілих…
Війна… безжальний лютий звір… що скаженіє на світанку…
Тим часом жони й матері в молитвах з ночі і до ранку…
Війна… яка страшна ціна… коли в дорогу відряджаєш…
Частинку серця своєго… кого шалено ти кохаєш…
Війна… абсурдна і дурна… глуха… німа… страшна… безжальна…
Скажено люта є вона… цинічна є … й, нажаль, фатальна…
Війна… це волі боротьба… протистоянь на грані зриву…
Коли кровавая ціна - вина є лютості мотиву…
Війна… абсурдна і дурна… та ворогам нас не здолати…
Тому що віра є свята… і воля… що їм не зламати…
Війна… коли ти день за три… у страшних муках проживаєш…
А далі… немочі стіна… що буде завтра ти не знаєш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2015
автор: Франко Наталія