Осіннім маревом укрився ранок, А прохолода плаче кришталем роси, Ховається за хмарами нічний серпанок, В повітрі ллється аромат сосни... Озерце сизе дихає, парує І подихом хвилює очерет, Легкий промінчик перламут малює, Боровичок вдягнув коричневий берет. Багряних барв незмірні міріади Вбирає простір і горить вогнем, Десь вдалині замріялись левади - Листо́пад їде золотим конем.
ID: 601041 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 20.08.2015 22:21:28 © дата внесення змiн: 20.08.2015 22:21:28 автор: Галина Палажченко
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie